Що буває, коли хлопець вперто вірить у свою справу.
Переклад українською:
— Мене звати Кейн, мені 9 років. Моя гра називається “Гральні автомати Кейна”. Вона працює лише по вихідних. І це справді дешево.
— Кейн не проходить повз гральні автомати, не зупинившись. Він любить квитки, грати в ігри, обожнює призи. Так що це було природно для нього — змайструвати власні автомати. Йому подобається бачити, як речі створюються. Він розібрав усі свої іграшки, щоб побачити, як вони працюють, — розповідає батько Кейна Джордж. — Зібрати їх він не може, але все одно розбирає. Кейн провів літні канікули, приходячи до мене на роботу. Ми продаємо автозапчастини на сході Лос-Анджелеса.
Кейн: — У мого батька купа картонних коробок, в яких перевозились товари. Я порізав їх і зробив свої гральні автомати. Перша гра, яку я зробив — це баскетбол. Вона справді класна.
Джордж: — Він витягнув цю коробку й давав людям право пограти за якісь кілька центів. Він почав з невеликої гри, і з часом усе ставало складніше й складніше. І, врешті-решт, автомати зайняли весь магазин.
— Я побачив Кейна випадково, — каже Нірван, перший клієнт хлопця. — Мені була потрібна ручка від дверцят Toyota Corolla, я зупинився біля магазину автозапчастин, і наткнувся на цю детальну картонну конструкцію. Я спитав його, скільки коштує пограти. Кейн відповів: “За один долар ви отримуєте чотири спроби. Але за два долари у вас буде абонемент”. І скільки ж спроб дає абонемент, поцікавився я. “500 спроб”. Звісно ж, я купив абонемент.
Кейн: — Я зробив абонемент, який дійсний протягом місяця. Він дає право пограти 500 разів на будь-якій з цих ігор. Це ж чудова пропозиція.
У мене є свій офіс, із динаміком. Є жетони, візитівки, абонементи, і, звісно ж, призи. Першими призами були мої старі іграшки, машинки. Мені подобались машинки Hot Wheels, коли я був малий.
Джордж: — Я працюю в задній кімнаті, і поки Кейн працював над автоматами, я працював на eBay.
Кейн: — Наступною грою, яку я зробив, був настільний футбол. Спершу там не було голкіперів, і люди казали, що гра запроста. Тому з’явилось кілька солдатиків-воротарів. Стало набагато складніше. Я даю цій грі чотири зірки за складністю. Чотири зірки.
Джордж: — Одного дня Кейн сказав мені: тату, я хочу купити гральний автомат, у якому треба виловлювати іграшки. Я відповів: чому б тобі її просто не змайструвати? Так він дістав нитку, прив’язав до нього мотузку, тоді зробив згори в коробці отвори. Я аж вигукнув: “Не може бути!” Він зрозумів, як зробити гральний автомат, маючи лише нитку й гачок.
Кейн: — У мене є сонцезахисні окуляри. Оці подобаються мені найбільше.
Джордж: — Він накупив калькуляторів і почепив по одному на кожну гру. Я спитав, навіщо це.
Кейн: — Калькулятори — для безпеки. Вони допомагають перевірити, справжній абонемент, чи ні. Ззаду на кожному абонементі є захисний номер. Тому коли ви підходите сюди, вмикаєте калькулятор, вводите номер. Тоді натискаєте кнопку “перевірити”, — натискає функцію квадратного кореня. — І з’являється довге число. Так я дізнаюсь, чи абонемент дійсно від мене.
Джордж: — Мій батько почав бізнес у 1955, в нас був магазин беушних автозапчастин. Більшість нашого бізнесу перейшла в інтернет, тому що тут уже не ходить стільки людей, скільки було раніше. Так що шанси Кейна отримати хоча б одного клієнта були невисокі. Але він завжди чекав, сидячи на цьому маленькому стільці. Намагався переконати людей пограти. Втім, не надто успішно.
Кейн: — Гральні автомати Кейна, урочисте відкриття!
Джордж: — Але він ніколи не відступав. Усе протирав ігри, чекаючи на клієнтів. У нього є футболка, яку він вдягає по суботах та неділях, коли працює зі своїми автоматами. Він дуже пишається цією футболкою, тому що він сам її продумав, — на футболці спереду написано “Персонал”. — Коли Кейн повернувся до школи після канікул, розповів, що в нього з’явились свої гральні автомати. Та ніхто йому не повірив. Він не вдягав футболку до школи, тому що боявся, що діти кепкуватимуть із нього через це. Він казав їм: “Хей, у мене є своя аркада!” “Так, так, звісно”.
Одного дня моя секретарка забігла в офіс. “Джордже, ти не повіриш: хтось грає в аркаду Кейна!” Але в нас є камера спостереження. І я дивився на це через неї.
Нірван: — Я грав у футбол, у баскетбол. І коли ти набираєш очко, він заповзає в коробку, виштовхує маленькі квиточки крізь прорізь у коробці. Я подумав: цей хлопець — геній.
Джордж: — Одного дня, коли Кейна не було, Нірван повернувся. Він спитав, чи добре грають у Кейнову гру. Я відповів: “Власне, тут жартують, що ти його єдиний клієнт”.
Нірван: — Я був вражений. Як так, Кейн продав лише один абонемент? Але ж абонемент — це супервигідна пропозиція.
Джордж: — Тоді Нірван спитав: “А що як я знайду кількох клієнтів для нього?” Я відповів: “Це зробить його день. Навіть якщо в нього буде один клієнт, він буде щасливий”.
Нірван: — І тоді ми вирішили запросити всіх у Лос-Анджелесі пограти в Кейнову аркаду. Ідея була зробити флешмоб-несподіванку в неділю пообіді.
Джордж: — Я був скептичний. Хто прийде сюди, на звалище? Неділя пообіді, схід Лос-Анджелеса? Хто з’явиться?
Нірван: — Я створив невелику подію у Facebook, про яку потім написав у спільноті “Прихований Лос-Анджелес”. У неї більше 230 тисяч фанів. І раптово новина про подію стала набирати популярність.
Джордж: — Нірван розмістив оголошення в інтернеті. І раптово за годину в нас тут були NBC News.
Нірван: — Потім новина про це потрапила на першу сторінку сайту Reddit. Це наче опинитись на першій шпальті інтернета.
Джордж: — Я почав читати коментарі: “Як би хотілось туди потрапити! Шкода, що я в Нью-Йорку!” “Як би хотілось там бути! Але я в Європі!” Я подумав: вау! Це стає чимось великим.
Неділя, 2 жовтня.
Джордж: — План такий: я візьму Кейна на шейк та піцу, ми трохи пограємо на атракціонах, пообідаємо, поки в нас готуватимуться до великої сюрприз-вечірки. Кейн не знатиме про це нічого. І коли ми повернемось, на нього чекатиме найбільший сюрприз у його житті.
Нірван: — Ідея в тому, щоб зібрати якомога більше людей пограти в цю гру. І просто зробити йому день.
Джордж: — Кейн мріє отримати хоча б одного клієнта для своєї гри. Так що він буде найбільш здивованим хлопцем у всьому світі.
Далі вже все ясно без перекладу.
