Що буває, коли хлопець вперто вірить у свою справу.

Переклад україн­ською:

— Мене звати Кейн, мені 9 років. Моя гра назива­ється «Гральні автомати Кейна». Вона працює лише по вихідних. І це справді дешево.
— Кейн не проходить повз гральні автомати, не зупинившись. Він любить квитки, грати в ігри, обожнює призи. Так що це було природно для нього — змайструвати власні автомати. Йому подоба­ється бачити, як речі створю­ються. Він розібрав усі свої іграшки, щоб побачити, як вони працюють, — розпо­відає батько Кейна Джордж. — Зібрати їх він не може, але все одно розбирає. Кейн провів літні канікули, приходячи до мене на роботу. Ми продаємо автозап­ча­стини на сході Лос-Анджелеса.
Кейн: — У мого батька купа картонних коробок, в яких перево­зились товари. Я порізав їх і зробив свої гральні автомати. Перша гра, яку я зробив — це баскетбол. Вона справді класна.
Джордж: — Він витягнув цю коробку й давав людям право пограти за якісь кілька центів. Він почав з невеликої гри, і з часом усе ставало складніше й складніше. І, врешті-решт, автомати зайняли весь магазин.
— Я побачив Кейна випадково, — каже Нірван, перший клієнт хлопця. — Мені була потрібна ручка від дверцят Toyota Corolla, я зупинився біля магазину автозап­частин, і наткнувся на цю детальну картонну конструкцію. Я спитав його, скільки коштує пограти. Кейн відповів: «За один долар ви отримуєте чотири спроби. Але за два долари у вас буде абонемент». І скільки ж спроб дає абонемент, поціка­вився я. «500 спроб». Звісно ж, я купив абонемент.
Кейн: — Я зробив абонемент, який дійсний протягом місяця. Він дає право пограти 500 разів на будь-якій з цих ігор. Це ж чудова пропо­зиція.
У мене є свій офіс, із динаміком. Є жетони, візитівки, абоне­менти, і, звісно ж, призи. Першими призами були мої старі іграшки, машинки. Мені подобались машинки Hot Wheels, коли я був малий.
Джордж: — Я працюю в задній кімнаті, і поки Кейн працював над автоматами, я працював на eBay.
Кейн: — Наступною грою, яку я зробив, був настільний футбол. Спершу там не було голкі­перів, і люди казали, що гра запроста. Тому з’явилось кілька солда­тиків-воротарів. Стало набагато складніше. Я даю цій грі чотири зірки за складністю. Чотири зірки.
Джордж: — Одного дня Кейн сказав мені: тату, я хочу купити гральний автомат, у якому треба вилов­лювати іграшки. Я відповів: чому б тобі її просто не змайструвати? Так він дістав нитку, прив’язав до нього мотузку, тоді зробив згори в коробці отвори. Я аж вигукнув: «Не може бути!» Він зрозумів, як зробити гральний автомат, маючи лише нитку й гачок.
Кейн: — У мене є сонце­за­хисні окуляри. Оці подоба­ються мені найбільше.
Джордж: — Він накупив кальку­ля­торів і почепив по одному на кожну гру. Я спитав, навіщо це.
Кейн: — Кальку­лятори — для безпеки. Вони допома­гають перевірити, справжній абонемент, чи ні. Ззаду на кожному абоне­менті є захисний номер. Тому коли ви підходите сюди, вмикаєте кальку­лятор, вводите номер. Тоді натискаєте кнопку «перевірити», — натискає функцію квадра­тного кореня. — І з’являється довге число. Так я дізнаюсь, чи абонемент дійсно від мене.
Джордж: — Мій батько почав бізнес у 1955, в нас був магазин беушних автозап­частин. Більшість нашого бізнесу перейшла в інтернет, тому що тут уже не ходить стільки людей, скільки було раніше. Так що шанси Кейна отримати хоча б одного клієнта були невисокі. Але він завжди чекав, сидячи на цьому маленькому стільці. Намагався переконати людей пограти. Втім, не надто успішно.
Кейн: — Гральні автомати Кейна, урочисте відкриття!
Джордж: — Але він ніколи не відступав. Усе протирав ігри, чекаючи на клієнтів. У нього є футболка, яку він вдягає по суботах та неділях, коли працює зі своїми автоматами. Він дуже пишається цією футболкою, тому що він сам її продумав, — на футболці спереду написано «Персонал». — Коли Кейн повер­нувся до школи після канікул, розповів, що в нього з’явились свої гральні автомати. Та ніхто йому не повірив. Він не вдягав футболку до школи, тому що боявся, що діти кепку­ва­тимуть із нього через це. Він казав їм: «Хей, у мене є своя аркада!» «Так, так, звісно».
Одного дня моя секре­тарка забігла в офіс. «Джордже, ти не повіриш: хтось грає в аркаду Кейна!» Але в нас є камера спосте­ре­ження. І я дивився на це через неї.
Нірван: — Я грав у футбол, у баскетбол. І коли ти набираєш очко, він заповзає в коробку, виштовхує маленькі квиточки крізь прорізь у коробці. Я подумав: цей хлопець — геній.
Джордж: — Одного дня, коли Кейна не було, Нірван повер­нувся. Він спитав, чи добре грають у Кейнову гру. Я відповів: «Власне, тут жартують, що ти його єдиний клієнт».
Нірван: — Я був вражений. Як так, Кейн продав лише один абонемент? Але ж абонемент — це супер­ви­гідна пропо­зиція.
Джордж: — Тоді Нірван спитав: «А що як я знайду кількох клієнтів для нього?» Я відповів: «Це зробить його день. Навіть якщо в нього буде один клієнт, він буде щасливий».
Нірван: — І тоді ми вирішили запросити всіх у Лос-Анджелесі пограти в Кейнову аркаду. Ідея була зробити флешмоб-неспо­ді­ванку в неділю пообіді.
Джордж: — Я був скептичний. Хто прийде сюди, на звалище? Неділя пообіді, схід Лос-Анджелеса? Хто з’явиться?
Нірван: — Я створив невелику подію у Facebook, про яку потім написав у спільноті «Прихо­ваний Лос-Анджелес». У неї більше 230 тисяч фанів. І раптово новина про подію стала набирати популяр­ність.
Джордж: — Нірван розмістив оголо­шення в інтернеті. І раптово за годину в нас тут були NBC News.
Нірван: — Потім новина про це потрапила на першу сторінку сайту Reddit. Це наче опинитись на першій шпальті інтернета.
Джордж: — Я почав читати коментарі: «Як би хотілось туди потрапити! Шкода, що я в Нью-Йорку!» «Як би хотілось там бути! Але я в Європі!» Я подумав: вау! Це стає чимось великим.

Неділя, 2 жовтня.
Джордж: — План такий: я візьму Кейна на шейк та піцу, ми трохи пограємо на атракціонах, пообі­даємо, поки в нас готува­ти­муться до великої сюрприз-вечірки. Кейн не знатиме про це нічого. І коли ми повер­немось, на нього чекатиме найбільший сюрприз у його житті.
Нірван: — Ідея в тому, щоб зібрати якомога більше людей пограти в цю гру. І просто зробити йому день.
Джордж: — Кейн мріє отримати хоча б одного клієнта для своєї гри. Так що він буде найбільш здиво­ваним хлопцем у всьому світі.

Далі вже все ясно без перекладу.