В нашому інформаційному просторі це вже згаслі теми. Мало хто згадує про біткойн: Після позаторішнього ажіотажного зростання й подальшого падіння обмінного курсу криптовалюта нічим особливо не дивує. Небагато згадок і про Венесуелу. Країна була на слуху рік тому, коли після сумнівної чесності президентських виборів у ній встановилось двовладдя. І роком раніше, коли через політику президента Ніколаса Мадуро країна не змогла впоратись із соціальними зобов’язаннями, розвинулась інфляція й багато продуктів першої необхідності стали дефіцитними. ЗМІ активно повідомляли про біженців із країни, про закриті кордони й навіть про вбивства поліцейськими учасників опозиційних демонстрацій.
Із того часу ситуація у Венесуелі не покращилась. І досі там фактично два президенти. Гіперінфляцію приборкати не вдалось: за результатами минулого року вона сягнула 10 мільйонів відсотків. Країну залишили близько двох мільйонів людей – на додачу до трьох мільйонів у 2018-му, тож було 32 – лишилось 27. Найнеобхідніші продукти досі потрапляють до урядових крамниць вряди-годи й за цінами, які може собі дозволити далеко не кожна венесуельська сім’я. Але з харчуванням і фінансовими можливостями у місцевих стало краще. Так, завдяки біткойну.
Фінансова система у Венесуелі наразі, за великим рахунком, не працює. Реальний курс місцевої валюти в рази відрізняється від офіційного, так само й ціни на більшість продуктів залежно від того, де люди їх отримують. Поміняти валюту – приміром, американські долари на венесуельські болівари – можна в нечисленних місцях і зі значною комісією уряду. Інколи вона сягає 56 відсотків від усієї суми.
Щомісяця закордонні заробітчани надсилають до Венесуели близько 300 мільйонів доларів, це друге після прибутків від продажу нафти джерело притоку грошей у венесуельську економіку. Використовувати для грошових переказів звичні шляхи тепер невигідно: обробка платежу може зайняти тижні, більшість суми доведеться віддати владі. Тому люди й звернулись до біткойна.
Розрахунки в криптовалюті проводять усе більше місцевих крамниць: за біткойн можна купити і техніку, і цукерки, й моркву, й туалетний папір. Біткойн-гаманці є в сотень тисяч венесуельців: перекази від рідних з-за кордону потрапляють туди миттєво й без зняття відсотків. Так бідна й відносно невелика за населенням Венесуела стала четвертою у світі країною за обсягом розрахунків у біткойнах.
Усе це підготувало ґрунт для діяльності гуманітарних ініціатив. Уже понад рік активісти збирають біткойни по всьому світу для того, щоб перерахувати їх на гаманці благодійних організацій латиноамериканської країни.
Наприклад, активісти ініціатив Bitcoin for Venezuela та EatBCH збирають тисячі доларів через біткойни, щоб купувати за них продукти, готувати прості страви й годувати ними співгромадян. Організація GiveCrypto із Сан-Франциско щотижня надсилає сотням венесуельських сімей біткойнів на приблизно 7 американських доларів. Як наслідок, у цих сім’ях знов харчуються тричі на день. У рамках іншої ініціативи, яку започаткувала онлайн-платформа обміну валют AirTM, було зібрано 1 мільйон доларів. Його разовими платежами по 10 доларів розподілили між сотнею тисяч венесуельців.
Курс біткойна чи інших криптовалют теж не дуже стабільний. Але він мало залежить від ситуації в якійсь конкретній країні, зокрема – від якогось уряду. У випадку Венесуели нова, наднаціональна валюта виявилась надійнішою та зручнішою за «старі».
Натхненні успіхом у латиноамериканській країні, благодійні організації вирішили поширити практику на інші куточки світу, де люди потерпають від голоду й неможливості дозволити собі елементарні блага. EatBCH уже працює в Південному Судані, інші благодійники працюють у Нікарагуа та Зімбабве.
Текст: Антон Семиженко, зображення: EatBCH.
