Текст Антона Семиженка, усі фото й відео — Siberian Times.

Кілька років тому на сибірському півострові Ямал і в сусідніх районах вічної мерзлоти геологи почали помічати дивні кратери. Здебільшого середні, від кількох до кількадесят метрів у діаметрі, діри виглядали зовсім свіжими. Ніби утворились тиждень-два тому:

Дослідивши місцевість геологи виявили десятки “пухирців”, місць, де ґрунт помітно піднявся. У деяких місцях він утворював невелику гірку.

Часом здуття було зовсім маленьким:

Інколи трав’яниста поверхня стримувала газ від виходу на поверхню, й бульбашку можна було “помацати” ногою.

Невдовзі ця “бульбашка” лусне й відкриє кількаметрове провалля.

Якути називають ці утворення булґуньях, а науковці — скупченням метану. Він вивільнюєтсья внаслідок танення вічної мерзлоти, й через глобальне потепління метану під земною поверхнею утворюється все більше. Літо 2016-го видалось рекордно теплим, температура на Ямалі сягала 35°C. І якщо раніше кількість таких пухирців обчислювали сотнями, свіжі дані з супутників та нові огляди території з повітря свідчать, що скоро на території півострова з’являться близько семи тисяч подібних кратерів, пишуть Siberian Times. Деякі з “бульбашок” здатні пошкодити дороги й інфраструктуру, тому завдання науковців — визначити, які з булґуньяхів — безпечні, а які ні.

Часом скупчення газу утворюються величезні. На Таймирському півострові, що на північний схід від Ямалу, нещодавня поява кратера супроводжувалась гучним вибухом. Звук від нього чули аж за сотню кілометрів, а один із місцевих запевняє, що після гуркоту бачив спалах у небі. При цьому ще 2013-го жодних утворень, схожих на булґуньяхи, в тому районі не помічали.

Один із найбільших ямальських кратерів.