Текст: Дарина Хижко, фото dancarlsonsonicbloom.com.

У майстернях сотень сучасних фермерів серед знарядь праці лежить неспо­ді­ваний пристрій — повноціна аудіо­си­стема. Вони заносять колонки вглиб своїх плантацій та вмикають музику з вірою, що вдячні рослини ростимуть швидше й плодо­но­си­тимуть краще. Часто це так і відбу­ва­ється, що дало ґрунт для десятків наукових дослі­джень, а амери­канцю Дену Карлсону — підставу відкрити прибу­тковий бізнес.

Ден Карлсон виглядав природно для покоління хіпі.

Ден Карлсон (Dan Carlson) народився одразу по Другій світовій війні. Після здобуття першої освіти — техніка по роботі з листовим металом, чоловік відра­вився на Корейську війну. Там його вразив один випадок: жінка-кореянка навмисно клала дітей під колеса військової техніки. Її розра­хунок був настільки ж простий, наскільки й драма­тичний: якщо дітям потрощить ноги, вся сім’я зможе отримати картки на продукти, що за тих умов означало можли­вість вижити. Після поверненя з війни Карлсон вирішив шукати способи збільшити врожай — щоб жодній матері не треба було приймати таких рішень. Скори­ставшись стипендією для демобі­лі­зо­ваних солдатів, чоловік подався в Універ­ситет Мінесоти навчатись садів­ництву й сільському госпо­дарству.

В універ­си­тет­ській лабора­торії Карлсон намагався передавати рослині поживні речовини не через ґрунт, а через пори на нижній поверхні листка — продихи. Крізь ці отвори рослина отримує вугле­кислий газ та вода з повітря. Під впливом різних факторів — освітлення, часу доби, вологості повітря, темпе­ратури — продихи змінюють свій діаметр та, відпо­відно, або пропу­скають речовини всередину, або ні. Карлсон зосере­дився на пошуку моментів, коли пори відкри­ва­ються ширше.

Під час експе­ри­менту Ден Карлсон наштов­хнувся на маловідому роботу відставного дантиста Джорджа Мілстейна Як успішно виростити вдома рослину. В ній ішлось про випадок в Універ­ситеті Оттави: місцеві ботаніки змогли збільшити врожай­ність рослин на 66% за допомогою звуку. Підхо­пивши ці дані, ботаніки всього світу почали шукати, яка саме музика стимулює ріст рослин. Карлсону пощастило: хоч він почав пізніше за інших, чоловік перший знайшов потрібний діапазон звукових хвиль: частотою від 3,000 до 5,000 кГц. Коли рослини «чують» звуки такої частоти, їхні продихи, нібито, розши­рю­ються.

Ілюстрація, яку компанія Дена Карлсона викори­стовує як доках позитивного впливу звуків на рослини. Праворуч  продих листка під дією Sonic Bloom.

Вчені довго не розуміли, як рослини реагують на звук на молеку­лярному рівні, тому відкриття довго перебувало у списку псевдо­на­у­кових. Але рослини дійсно зростали швидше. Приміром, одна з домашніх рослин Дена ґінура помаранчева, Gynura aurantiaca, виросла настільки високою, що потрапила до Книги рекордів Ґіннеса. Звісно, як він вважає, завдяки музиці.

Зі знайомим учителем музики Ден Карлсон записав ранковий спів птахів. Наклав фоном спокійну мелодію, запатен­тував результат як «акустичне добриво» — і почав продавати аудіо­касети під торговою маркою Sonic Bloom.

Остаточної відповіді на те, що саме відбу­ва­ється з рослиною, коли вона «слухає» музику, поки немає. Усі пояснення того, чому ж рослини ростуть, лишаються гіпотезами. Але дослі­дження тривають. Наприклад, нещодавно онлайн-журнал Scientific Reports (проект провідного журналу з приро­дничих наук Nature) опублі­кував результати дослі­дження з Йонам­ського універ­ситету, що в Південній Кореї. Тамтешні вчені розділили один і той же вид рослин на п’ять груп. Кожній групі давали «слухати» звуки різних частот — і слідкували за змінами. Найкращий результат показали рослини, які слухали музику частотою в 500 Гц.

Визна­чивши це, вчені почали дослі­джувати ДНК піддо­слідних рослин — і натрапили на неспо­ді­ваний факт. Виявилось, що в групи із найкращим резуль­татом відбулось 703 зміни в експресії гену. Генетична інфор­мація «працювала» інакше. А більшість змін, які пояснювали, чому рослини виросли швидше, були пов’язані з транс­кри­пційними факторами — подіями, що запускають синтез певних білків. У даному випадку — тих білків, що відпо­відають за діаметр пор і фотосинтез. Імовірно, звукові коливання вплинули на передачу сигналу між клітинами — а цей процес фізіо­ло­гічно пов’язаний з тим, як поводить себе ДНК. І навпаки.

За роки роботи компанія Карлсона розробила цілу лінійку плеєрів із колонками, налашто­ваними спеці­ально під програ­вання «рослинної» музики. Ціна таких пристроїв сягає кількох тисяч доларів.

2014-го вчені з універ­ситету амери­кан­ського штату Міссурі здивували ще більше. Вони давали рослинам «послухати» звуки, які створює гусінь, коли повзе по листку. І хоч насправді там ніякої гусіні не було, рослина все одно виробляла більшу кількість захисних речовин — глюко­зи­но­латів. Учені пояснили таку реакцію ледь помітним тиском звукових хвиль на механо­ре­це­птори в мембрані клітин. Ці рецептори реагують на фізичні подра­зники й дають потрібну рослині відповідь.

Експе­ри­менти з впливом музики на рослини проводити досить легко, так що їх роблять тисячі вчених і аматорів. Вони фіксують спосте­ре­ження на відео та викла­дають їх на YouTube. І дійсно, в більшості експе­ри­ментів під музику рослини ростуть швидше.

Остаточної наукової відповіді на цей феномен досі нема. Натомість компанія Дена Карлсона вже півсто­ліття отримує зиски від колись сміливого кроку. Набір із диску Sonic Bloom та органічних добрив, що прода­ється на сайті компанії за $50, має покупців на всіх конти­нентах. Продавці запев­няють, що такі є й в Україні.


+ а також
Більше про музику для рослин, англій­ською.