Кенієць Лету пересувається за допомогою рук. Він із дитинства вражений поліомієлітом, і звично ходити не може. Як і кожен двохсотий житель сходу Африки, в якого з тієї чи іншої причини пошкоджено ноги. Людям підійшли би звичні для таких ситуацій інвалідні візки — врешті, благодійні організації масово постачають їх до Африки. Але на практиці це не дуже добре працює. є проблеми з обслуговуванням таких візків, та й далеко не кожен може дозволити собі заміну зіпсованої деталі. Також чимало інвалідів живуть по селах, де рівні дороги трапляються нечасто. Звичні інвалідні візки там застрягають і ламаються ще швидше.

Британець Джанна Дібл виріс у Кенії й знає Лету з дитинства. Студентом він вчився дизайну в Британії, де внаслідок нещасного випадку три місяці провів на ліжку й в інвалідному візку. Там хлопець відчув проблеми, з яким Лету стикається щодня. І вирішив полегшити чоловіку життя. На щастя, освіта цьому допомагала. Вилікувавшись і довчившись, Джанна повернувся до Кенії.

— Я зібрав невелику групу дизайнерів, які працювали в союзі з кенійськими майстрами, — каже дизайнер. — Було ясно: щоб добре зрозуміти проблему, треба було зануритись у неї. Тож ми провели місяці, живучи з Лету й іншими людьми з фізичними обеженнями. А потім, завдяки їхнім коментарям, оптимізували конструкцію візків. SafariSeat можна зробити в місцевих майстернях, використовуючи деталі від велосипедів. Це робить їх дешевими й простими в ремонті.

Ось як виглядає майстерня, де роблять SafariSeat. Можете роззирнутись:

В таких майстернях, зокрема, комплектують візок патентованою підвіскою, зробленою за зразком автомобільної. Завдяки їй усі чотири колеса завжди торкаються землі, що перетворює візок практично на всюдихід. Опція, актуальна далеко не лише для африканських країн.

Ось як виглядає готовий продукт:

На стадії розробки прототипа візка гроші в Джани Дібла скінчились. Із колегами він запустив краудфандингову кампанію на Kickstarter, збираючи гроші як на випуск сотень візків, так і на облаштування майстерень з їх подальшого випуску на місці, без участі дизайнерів та інженерів із Заходу. Це частина ідеї: щоб візок могли зробити практично в будь-якому африканському селищі. Тому всі креслення безкоштовно викладено у вільний доступ, а до них додано й докладний опис нюансів продукту.

В рамках цієї кампанії успішно зібрано 90 тисяч фунтів стерлінгів, хоч початковою метою було зібрати 30 тисяч фунтів. Візки вже виробляються й скоро відчують усі принади кенійських доріг.

Текст Антона Семиженка. Фото й відео з Facebook проекта