Ідеї з Румунії

Румунське суспільство зараз на злеті. 20-мільйонна країна активно освоює інвестиції та європейські проекти — й це значить, у Румунії стає більше грошей та активних розумних людей. Найбільші міста країни — Бухарест, Клуж-Напока, Тімішоара, Сібіу — перетворюються на яскраві сучасні поліси. При цьому країну досі рано вважати розвинутою: більшість її населення досі живе незаможно, значна частина прагне виїхати за кордон, державні лікарні надають неякісні послуги, досі бракує хороших доріг, зведені за комунізму будівлі занепадають. На перетині нового суспільства й старих проблем народжуються цікаві рішення. “Далі буде” постаралось знайти їх і включити в цю підбірку з 15 вартих уваги ідей.

Текст: Антон Семиженко.

“Банк їжі” для бідняків Бухареста
Ідея, запропонована новим мером румунської столиці Ґабріелою Фіреєю, проста: торгові мережі міста віддають харчові продукти, в яких закінчується строк придатності, спеціальній муніципальній організації. Та формує з них продуктові набори й роздає соціально вразливим містянам. Так вирішують дві проблеми: по-перше, незаможні отримують краще харчування. А по-друге, місто позбувається тонн харчового сміття. Адже в іншому випадку більшість цих продуктів просто потрапляли на смітники.
Приміщення, куди звозитимуть їжу, сортуватимуть і передаватимуть благодійним організаціям, уже знайшли. Тепер завдання – провести там ремонт, на що Фірея планує отримати кошти ЄС.
Як вийшло зробити: Ініціатива мерії. Планується фінансова участь Євросоюзу.

Безкоштовні сніданки для велосипедистів
Своєрідний спосіб популяризувати велосипедний транспорт придумали у трансильванському місті Тирґу Муреш. Цьогоріч 9 вересня ті містяни, які вирішили дістатись на роботу велосипедом, безкоштовно отримали гарячий сніданок. Організатори — мерія міста й місцевий велосипедний клуб — сподівались за дві години нагодувати 50 людей, однак встигли з більш ніж 80. Багато велосипедистів, утім, поспішали, тому від сніданків відмовились. Їм натомість запропонували каву й круасан.
Популяризуванням велосипеда як засобу пересування займаються по всій Румунії. Це входить і в державну політику: за словами міністра транспорту, всі нові дороги у країні матимуть велодоріжки.

 

Гроші тим, хто бажає повернутись на Батьківщину
У 90-ті та 2000-ні в пошуках кращих зарплат Румунію залишили кілька мільйонів людей. Більшість із них повернулись чи періодично повертаються, а частина осіли в Британії, Іспанії чи Франції назавжди. Причому зазвичай це кваліфіковані та працелюбні люди. Румунський уряд за підтримки ЄС намагається повернути їх на Батьківщину. Стимул передовсім фінансовий: ті, хто вирішує повернутись, отримають до 50 тисяч євро на початок власного бізнесу. Сума залежатиме від загального кошторису нового бізнес-проекта: в будь-якому випадку 10 відсотків бюджету людина має вкласти самостійно.
Окрім грошової допомоги, план передбачає серію тренінгів та можливість консультуватись у фахівців.
Як вийшло втілити: Гроші на втілення програми Мінстерство економіки отримує з фондів Євросоюзу. Загальна виділена на проект сума — 30 мільйонів євро — отже, допомогти вийде мінімум 600 підприємцям.

Шестиповерхова книгарня в історичному центрі столиці
Старовинний будинок в історичному центрі Бухареста простояв порожнім та без догляду понад чверть століття. Торік його повністю оновили, перетворивши на одну з найкрасивіших книгарень Східної Європи. На шести поверхах і тисячі квадратних метрів. У Cărtureşti Carusel продають також і музичні платівки, й настільні ігри, чай, предмети декору та навіть вино. Є також галерея та кав’ярня. Але головні тут, усе-таки, книжки: на полицях – десять тисяч назв, причому англомовні стоять уперемішку з румуномовними: румунська молодь, яка є основною аудиторією книгарні, зазвичай вільно читає англійською.

Цей дім XIX століття тривалий час був у власності сім’ї банкірів Крісовелоні. За комуністичних часів його конфіскували й перетворили на магазин госптоварів. Зараз будівля знов у власності Крісовелоні, але використовувати її як житло незручно: в історичному центрі Бухареста повно пабів, ресторанів та нічних клубів, через які довкола по ночах галасно. Тому банкіри вирішили передати особняк книгарні. Cărtureşti — аналог української мережі Є: має 12 крамниць по всій Румунії. Часто вони використовуються як майданчики для проведення заходів.

Розробкою інтер’єру Cărtureşti Carusel займалось румунське дизайн-бюро Square One.

Безкоштовний онлайн-кінотеатр румунських фільмів
Нове румунське кіно, роботи режисерів кінця 1990-х – початку 2000-х, широко відоме і в Румунії, й у світі. Однак ті стрічки, які знімали в країні раніше, часто незнайомі навіть румунам. Виправити це прагне проект Cinepub, перший легальний онлайн-кінотеатр румунського кіно. До того ж, повністю безкоштовний і елементарний у використанні: відео розміщуються на YouTube, а на самому сайті — лінк та опис фільму. Також команда проекта готує субтитри до фільмів англійською. Це робить їх доступними й світовій аудиторії.
Серед стрічок — як повнометражні, так і короткий метр, як художні фільми, так і документальні проекти. Нова робота з’являється щочетверга.

Опікується проектом румунське агентство GAV, яке займається комунікаціями у сфері культури. Партнером виступила компанія Google.

Вино, яке допоможе карпатським лісам
У Карпатських горах живе 45% усіх великих диких тварин Європи. Фактично, це найбільший природний заповідник на континенті, де ні екосистема, ні людські поселення суттєво не мінялись сотні років. Там досі можна зустріти села, де побут зберіг чимало від Середніх віків.
Британський телеведучий та еколог Чарлі Оттлі уперше побачив румунську частину Карпат 2011-го. Із того часу він бував у цих горах десятки разів: румунські Карпати так захопили чоловіка, що він зняв про їхню природу й культуру проект Wild Carpathia, де у трьох серіях описав різні частини гірського масиву. Проект став дуже успішним: його показали у 110 країнах, переклали на 11 мов. Зараз Оттлі зайнятий у зйомці фінальної частини проекту про життя в Карпатах узимку.
Але не лише цим. Чоловік сподівається, що проект допоможе розвитку екологічної освіти в місцевих школах — щоб румуни відповідальніше ставились до природи. Займатись просвітою має фундація Wild Carpathia, і кошти на свою діяльноітсь вона збирає не лише шляхом благодійних внесків чи грантів. Віднедавна у крамницях Румунії можна побачити вино, де на етикетках зображено карпатських диких тварин. Ось так:

Пляшки Карпатська рись, Карпатський вовк та Карпатський ведмідь — дорогі, ціна однієї наближається до тисячі гривень. Усередині — купажі червоних вин із винограду сортів фетяска нягра, шираз та каберне-фран, вирощених у молодому румунському виноробному господарстві 1000 облич. Всі кошти від придбання вина йдуть на підтримку діяльності фонду.

Краудфандингова кампанія поверне містечку мінеральні джерела
Джерела в східнорумунському містечку Сленік-Молдова здавна славляться лікувальними властивостями. У цьому поселенні, меншому за деякі села — із населенням в чотири тисячі людей та однією повноцінною вулицею — працюють більше десятка готелей та курортних комплексів. Найцінніший актив — власне джерела — під контролем різних приватних власників. Нещодавно один із них збанкрутував.
В уряді міста зрозуміли: це спосіб підвищити прибутки міської громади. Джерела в комунальній власності — це і більше грошей місту, й легший доступ до лікування для містян. В Сленік-Молдова це розуміють, оскільки недавно вже викупили у власність міста кілька джерел. Єдине питання — де знайти гроші. На попередні джерела місто витратило 79 тисяч румунських леїв, це 17,5 тисяч євро. На нові джерела треба 150 тисяч євро, й у мерії розуміють, що власного бюджета місту не вистачить. Тому запустили кампанію в інтернеті, а також розмістили скриньки біля кількох мінеральних джерел. Відпочивальники мають свій резон підтримати ініціативу. Якщо джерелами опікуватиметься місто – це додаткова гарантія, що вони лишатимуться чистими й доглянутими.

Мобільний додаток про місцеву валюту
Нові румунські леї (RON), введені в обіг 2006-го, відрізняються від більшості відомих в Україні банкнот. Вони пластикові, ще й із прозорими вставками. Щоб ознайомити з місцевою валютою туристів, та й наочно показати самим румунам ступені захисту купюр і розповісти, що саме на них зображено, Національний банк Румунії випустив присвячений лею мобільний додаток. Він безкоштовний, доступний і для iOS, і для Android, має румунську та англійську версії. І з ним ненудно.
У додатку наочно показано всі засоби захисту лея кожного номіналу. Якщо зображення змінює колір залежно від кута зору, чи проявляється, лише якщо дивитись на нього проти світла — додаток пропонує повернути мобільний — і малюнок зміниться, як має. Також можна дослідити румунські монети, в тому числі й ті, що вже вийшли з обігу. Є лінк на сторінку Національного банку Румунії, а також гра. Користувачам пропнується розмістити на румунському леї своє фото — але для цього треба вгадати, чиї портрети розміщено на купюрі кожного номіналу. Що більше вірних відповідей — то більше балів і можливостей гратись.

Також у додатку є розділ FAQ, де даються відповіді на питання, чим полімерні банкноти кращі від паперових (менше збирають на собі бруду, утричі довше служать, їх складніше підробити), де можна обміняти леї старого зразка, чим відзначились зображені на банкнотах люди — і так далі.
Мобільний додаток випущено за кошти Національного банку Румунії та з його ініціативи.

Вилучені корупційні кошти йдуть на освіту, медицину та соціальні проекти
Румунія широко відома своєю боротьбою з корупцією: практично щотижня в країні відкривають судову справу проти діючого чи колишнього високопосадовця, й у більшості випадків ця справа закінчується для підозрюваного тюрмою. Гроші та майно, які людина незаконно отримала, переходять у власність держави, точніше — в Національну раду з повернення активів. Далі їхнє використання було таким, як у кожному конкретному випадку вирішить влада. Нинішній прем’єр-міністр країни Дачіан Чолош вирішив скеровувати ці гроші системно — на гуманітарні проекти. Для цього створюється Національна агенція з розпоряджання вилученими активами, ANABI. Від її імені майно продаватиметься, а всі отримані гроші йтимуть на попередньо визначені програми. Розпоряджатись є чим: станом на кінець осені обсяги конфіскованих за корупційні діяння грошей та майна сягли півмільярда доларів.

Мобільний додаток замість черги до каси
Найбільша мережа супермаркетів у Румунії, німецька Kaufland, знайшла альтернативу стоянню в черзі до каси. Натомість пропонується завантажити мобільний додаток Scan&Pay, за допомогою якого самостійно відсканувати штрих-коди усіх придбаних товарів, а тоді оплатити рахунок за допомогою спеціального касового апарату. Перевага такого способу купівлі, окрім швидкості, також у можливості відслідкувати в Scan&Pay історію своїх покупок у всіх супермаркетах, які обладнано цією системою. А особливість — у тому, що для роботи з додатком треба під’єднатись до Wi-Fi-мережі супермаркета.

Повідомити про нелегальну вирубку дерев можна онлайн
Реагувати на випадки незаконної вирубки дерев — справа держави. Та навіть за бажання лісники й працівники комунального господарства не можуть встежити за всім. Румунська філія Greenpeace розробила платформу, за допомогою якої повідомити про порушення може кожен. Це сайт Salvez pădurea. На ньому одразу пропонують перейти на анкету, яка просить контактні дані, місце, де помітили незаконну вирубку, приблизну її площу. Також можна додати фотодокази. Інформація надходить до відповідних державних служб. Підтверджені звернення потім публікуються на сайті. Видно, що сповіщення надсилають небайдужі з усієї країни.

Бібліотека в аеропорті
Ті, хто часто подорожують літаком — знають що перебування в залі очікування часто триває довше за сам політ. Особливо, якщо рейс призначено рано вранці чи вночі й у аеропорті доводиться ночувати. В таких випадках у нагоді стають книжки — тому в аеропортах часто можна знайти книгарні. А в аеропорті румунської Клуж-Напоки — ще й бібліотеку. Вона компактна, однак має кілька сотень книжок румунською, англійською та французькою мовами, й місце, де можуть розміститись два десятки людей.
Бібліотека безкоштовна, її облаштувала мерія міста, борючись за титул Європейської культурної столиці 2021 року. Окрім книжок, у книгозбірні можна отримати й основну туристичну інформацію про регіон.

Запрацювала бібліотека в липні, однак уже в серпні її трохи розщирили. Місце користується попитом, дається взнаки й завантаженість аеропорту. Він другий у країні за величиною пасажиропотоку: торік через Клуж полетіло майже півтора мільйона людей.

Ніч культурних інститутів
За принципом київської ночі музеїв (яка в Бухаресті, до слова, також є), у румунській столиці щороку проходить і ніч культурних центрів. Більше десятка культурних інституцій інших країн тримають двері відкритими й часто готують спеціальну програму для нічних гостей. Приміром, цьогоріч 24 червня на зацікавлених культурою бухарестців чекали понад півсотні подій — і театральні п’єси за мотивами сонетів Шекспіра, й португальська вечірка, й безшумна дискотека, і графіті-перформенс — і, звичайно, виставки, покази фільмів, вправи з іноземних мов, кулінарні сюрпризи й майстер-класи.
Вхід на всі події — вільний. Ці заходи — ініціатива самих культурних інститутів, які за прикладом музеїв об’єднались, щоб привернути до себе більшу увагу. Вдається вже десять років. Ось кілька афіш попередніх ночей.

Реклама Румунії для британців
Велика Британія — найпопулярніша серед румун країна для трудової міграції. Значна частина мешканців Об’єднаного королівства ставляться до цього вороже, боячись, що румуни забирають у британців робочі місця. Про це пишуть у газетах, це використовують у своїй риториці британські політики. Британія навіть зробила рекламну кампанію для румун — про те, що в їх країні все зовсім не так добре, як може здаватись з-за кордону. Мовляв, і погода погана, й ціни високі.
Румуни знайшли, що відповісти. Місцевий новинний сайт Gandul опублікував цілу серію постерів під загальним заголовком “Заїжджайте до нас з візитом. Нам може не подобатись Британія, а от ви Румунію точно полюбите!”. Далі в кожному постері було по аргументу на підтримку тези. Наприклад, “У нас говорять англійською краще, ніж будь-де у Франції”, “Вартість тижня оренди житла у вас покриє цілий місяць тут (включно з походами по пабах)”, “Ми проектували метро без думок про сардин” і так далі. Власне, краще просто дивіться.

Наше живе пиво дешевше за вашу бутильовану воду.
Половина наших жінок виглядають, як Кейт [Мідлтон, герцогиня Кембриджська]. Інша половина — як її сестра.
Ми говоримо кращою англійською, ніж ви чули будь-де у Франції.
Наші газети розкривають особисте життя знаменитостей, а не мобільні звичайних людей. [Ідеться про скандал з рядом британських таблоїдів, коли стало відомо, що у пошуках сенсіцій вони прослуховували десятки телефонів.]
Ми подаємо більше видів їжі, ніж пиріг, сосиски, рибу й картоплю.
Тиждень орендної платні у вас покриває місяць у нас (і вистачить на походи по барах).
Коли ми проектували метро, то думали не про сардин. (Сардини, вибачте!)
Наші туристи не блокують тротуар, щоб сфотографувати телефонну будку чи полісмена.
Тут ми святкуємо День Валентина двічі! Ваш і наш.
"Печиво" ("bisquit") румунською буде так само "bisquit". Бачите, ви вже починаєте говорити по-нашому!
Літо в нас триває три місяці, а не три години.

Текст: Антон Семиженко.


usaid

Серія матеріалів стала можливою завдяки проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції “Далі буде” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.