Текст: Антон Семиженко.

Швидкий перехід: Сільський крауд­фандинг | Залучення емігрантівКонтейнери для одягу | Збір відпра­цьо­ваної техніки | Збір батарейок | Табори для астро­номів | Усі державні платежі онлайн | Кишинівські арт-об’єкти | Гуртки з робото­те­хніки | Пункти порятунку від спеки | Флешмоби від оркестру | Нові шкільні предмети | Пошта як банк | База даних суддів | «Молдова без сємок»

Протягом місячного дослі­дження й двоти­жневого перебу­вання в Молдові ми виявили у країні десятки цікавих ідей та ініціатив. Більшість із цього досвіду може бути корисна і в Україні: щось для натхнення, щось як можливий контакт для партнерства й обміну досвідом. Нижче — кілька десятків проектів із різних сфер від спорту до охорони здоров’я, від мобільного додатку для штрафів до арт-проектів. Читайте, надихайтесь — і втілюйте.

СЕЛО ЗБИРАЄ В ІНТЕРНЕТІ ГРОШІ НА ЛІХТАРІ
У селі Костешть біля Кишинева живуть аж 12 тисяч людей. Однак на більшості з 135 вулиць села вночі зовсім темно. Повер­та­ючись зі школи, діти змушені підсві­чувати дорогу ліхта­риками, а прихожани місцевого храму, щоб безпечно дійти додому, часом купують для цього церковні свічки. Злочин­ність у темних секторах села зростає все одно.
За ініці­ативи голови (примара) Костешть на платформі Guvern24, молдов­ському аналозі Спіль­но­кошта чи Kickstarter, запущено кампанію зі збору коштів на встанов­лення системи освітлення в темних районах села. Збирають €5,500, і це лише частина потрібної суми. Решту докладуть самі селяни: або грішми, або активною участю в фізичних роботах. Тому, як споді­ва­ються ініці­атори кампанії, цей проект також допоможе згуртувати місцевих.
Станом на 15 вересня зібрано 60% від потрібної суми. Встигнути ще є час: кампанія триватиме до кінця року.
Як вийшло це зробити:
Ідею зібрати гроші від небай­дужих людей з усього світу подала голова Костешть. При цьому передовсім мались на увазі вихідці з села, які виїхали на заробітки за кордон. Втілювати задум узялись активні селяни з місцевої громад­ської органі­зації Альтер­натива. Коли Guvern24 дізнались про проект, вони допомогли з написанням тексту для сайту, а також зняли відео кампанії. Ось таке:

ЗАРОБІ­ТЧАНИ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ЖИТТІ МАЛОЇ БАТЬКІВЩИНИ
Через відсу­тність роботи й видимих перспектив із молдов­ських сіл виїхали сотні тисяч людей. Майже всі вони зараз за кордоном: 60% у Росії, решта в Західній Європі, США та Ізраїлі. Безумовно, села втрачають тисячі здібних та праце­любних людей. Але в цій ситуації можна знайти й позитив: ті, хто виїхав, не забувають про малу батьківщину, продов­жують перейматись долею рідних місць. Цьогоріч зусилля селян та емігрантів спробували об’єднати. Для 25 сіл з різних районів Молдови створено фейсбук-групи, куди запросили і теперішніх, і колишніх мешканців. Разом, через обгово­рення й голосу­вання, вони визначать ключову наразі проблему для села. Найча­стіше цим виявля­ються системи водопо­ста­чання, каналі­зації, вуличного освітлення. Є й масшта­бніші проекти на кшталт будів­ництво дому для преста­рілих.


Участь діаспори тут важлива тим, що емігранти бачать досвід вирішення подібних проблем в інших країнах. А також мають більший фінан­совий ресурс, який знадо­биться, коли село почне збирати гроші на втілення проекту. Проекти — одразу 25 — відкри­ються у жовтні на місцевій крауд­фан­дин­говій платформі.
Як вийшло це зробити,
розпо­відає Олена Зґардан, керівниця платформи Guvern24:
— Ми втілюємо цей проект разом з UNDP, Програмою розвитку ООН. При цьому ми не мріємо, що через крауд­фандинг вдасться зібрати всю потрібну суму: часто це десятки тисяч євро, що дуже багато. Так що ми ставимо планку в 20%: якщо виходить зібрати стільки, громада отримує ще 20 тисяч євро від UNDP, фактично — уряду Швейцарії. А коли треба буде щось додатково, нестачу покриє місцева влада.

ВУЛИЧНІ КОНТЕЙНЕРИ ДЛЯ ЗБОРУ ОДЯГУ БІДНИМ
Цього літа в різних районах Кишинева з’явились жовті металеві контейнери. Перед­ба­ча­ється, що місцеві склада­тимуть туди непотрібний одяг, який потім роздадуть місцевим бідним. Приймають також взуття, постільну білизну та дитячі іграшки.
containters-clothing-poor
Як вийшло це зробити:
Все органі­зувала місцева право­славна церква, точніше її благо­дійна органі­зація Diaconia. Її працівники слідкують за напов­ненням контей­нерів та розпо­ді­ляють отримані речі. Партнером проекту є мережа проду­ктових супер­мар­кетів Linella: усі контейнери знахо­дяться поблизу, чи й всередині її магазинів.

ЗБІР ЕЛЕКТРО­ВІД­ХОДІВ eRECICLARE
Як і в більшості країн світу, в Молдові чимало заста­рілої побутової електроніки: телеві­зорів, моніторів, комп’ютерних мишок, клавіатур, системних блоків, ноутбуків і так далі. Часто ці речі — поламані й без шансів на подальше життя — припа­дають пилюкою в шафах і на балконах.
Молдовська компанія eReciclare пропонує інший варіант: її спеці­а­лісти приїдуть і заберуть стару техніку на переробку. За монітор чи ноутбук родом з 90-х нічого не заплатять, але й вивезення буде безко­штовним. У підсумку вся техніка опиниться на спеці­а­лі­зо­ваному заводі в Західній Європі, де з неї вилучать усі потен­ційно корисні компо­ненти, а решту — утилі­зують безпечно для природи.
eReciclare працює як із прива­тними особами, так і з комер­ційними компа­ніями чи державними відом­ствами. Для останніх розро­блено цілі програми вивезення заста­рілої офісної техніки.
Як вийшло зробити:
Це цілком комер­ційний проект. Молдов­ським підпри­ємцям у підсумку платять заводи, які приймають електроніку. Поки що не вдалось навіть вийти в нуль — втім, ініці­атива зовсім молода, і eReciclare споді­ва­ється, що зі зростанням обсягів техніки вийде отримати прибуток.
Засновники проекту Тимур Єфремов та Василь Фриму курують також іншу ініці­ативу зі збору відпра­цьо­ваних батарейок. Там успіхи значно помітніші:

BATEREC
Зараз по Кишиневу й перед­містях розміщено вже більше трьохсот компа­ктних урн, призна­чених спеці­ально для відпра­цьо­ваних батарейок та акуму­ля­торів. Вигля­дають вони так:
batarec
Принцип дії такий же, як в eReciclare: місцеві складають батарейки в урни, тоді їх вивозять на завод у Румунії, який проводить переробку.
Коли ми викидаємо батарейки в загальний смітник, вони з високою ймовір­ністю потра­пляють у ґрунт. У звичайній батарейці формату АА міститься стільки свинця, цинку та ртуті, що в підсумку забру­дню­ються із 400 літрів ґрунтових вод чи земля площею 20 квадратних метрів. Тому переробка батарейок має критичне значення для екології.
Як вийшло зробити:
Надихнулись автори проекту, ще перебу­ваючи на заробітках у країнах ЄС. Там практика збору батарейок широко розпо­всю­джена й підтри­му­ється державою. У Молдові ініці­атива заручилась кількома партнерами. Фінансово Baterec допомагає МЗС Польщі у рамках програми Polska Pomoc. Органі­за­ційну підтримку надає мерія Кишинева, за сприяння якої урни для збору батарейок з’являються у все більшій кількості місць.

АСТРО­НО­МІЧНІ ТАБОРИ
В будь-яку пору року за ясної погоди можна виїхати на природу, подалі від штучних джерел світла — щоб поспо­сте­рігати за світлом природним. Молдов­ський астро­но­мічний клуб проводить регулярні виїзди, з наметами й вогнищами, заради спосте­ре­ження за зірками та планетами. Телескопи та іншу необхідну техніку беруть із собою. Такі табори прово­дяться і для школярів як урок з астро­номії, і для інших бажаючих.
Як вийшло втілити:
За проектом стоїть Астро­но­мічний клуб, який, крім таборів, проводить чимало лекцій. Це комер­ційний проект.

ОНЛАЙН-СЕРВІС ДЕРЖАВНИХ ПЛАТЕЖІВ
Вже більше двох років у Молдові діє система Mpay. Завдяки їй з комп’ютерів, ноутбуків чи мобільних пристроїв можна легко оплатити більшість більшість державних послуг: і податки, і збори за ліцензії та реєстрацію, і за різно­ма­нітні довідки, і штрафи. Сайт послуги лаконічний і нагадує меню платі­жного терміналу:

До 2020 року уряд Молдови планує перевести на цю платформу всі державні платежі.
Як вийшло втілити:
Це державний проект, на реалі­зацію якого Молдова отримала грант від ЄС.

CHISINAU IS ME
В останні три роки на вулицях Кишинева непоказні дрібні об’єкти інфра­стру­ктури: венти­ля­ційні шахти, розпо­дільні щитки електро­мереж, старі кам’яні клумби та перила при сходах — почали перетво­рю­ватись на яскраві малюнки. Винахі­дливі художники перетво­рюють на арт-об’єкт будь-яку несим­па­тичну міську деталь. У підсумку виходять персонажі молдов­ських казок, чи просто ковбаса або баян. Ось як це виглядає:

Хлопчик із собакою додав яскра­вості венти­ля­ційному коробу в кишинів­ському спальному районі Буюкани.
Гармо­шка­колись була занедбаною клумбою.
«Кросівки» також оживили венти­ля­ційні шахти.
Дракон «Лаур-балаур» із молдов­ських казок з’явився на поручнях старих сходів.
Так виглядає процес.
«Тради­ційна молдовська пара» на транс­фор­ма­торних будках біля улюбленого місця прогу­лянок кишинівців — озера Долина вітряків.
Ці солдатики за Радян­ського союзу викори­сто­ву­вались як флагштоки. Зараз — просто прикра­шають узбіччя.
А каналі­за­ційний резервуар перетво­рився на велику банку згущівки.

Як вийшло втілити:
Придумала проект кишинівська компанія Simpals, відома рекламними та інфор­ма­ційними проектами в молдов­ському інтернеті. Її художниці проду­мують малюнки та власне малюють. Спонсором акції є виробник фарби Caparol. А мерія Кишинева допомагає домов­лятись із власниками об’єктів про їхні нові образи.
Повний перелік робіт у рамках ініці­ативи можна розди­витись на chisinau.me. Там є і яскраві відео процесу створення кожної з робіт.

ПОЗАКЛАСНІ ЗАНЯТТЯ З ІНЖЕНЕРІЇ
Краще зрозуміти точні науки та принципи інженерії завжди допоможуть роботи. Цей принцип викори­сто­ву­ється в чотирьох гуртках проекту Robotica, який почав роботу в Кишиневі. Діти з 4 по 11 класи займа­ються там із численними роботами від компанії LEGO. Коштує місяць занять від 150 до 200 лей, тобто максимум 250 гривень. Для кожного гуртка придбано комплекти роботів:

Кожен такий комплект коштує $500. Якщо гуртки матимуть достатній попит, буде закуплено додаткові комплекти.
Як вийшло втілити:
Проект втілено за допомоги одразу трьох країн. Амери­канське агентство з міжна­ро­дного розвитку USAID надало кошти. Органі­за­ційну частину взяла на себе естонська неурядова органі­зація Robotica, яка давно успішно втілює такі проекти в рідній країні. Данська LEGO надала знижки на комплекти роботів. З боку Міністерства освіти Молдови — моральна та інфор­ма­ційна підтримка.

ПУНКТИ ПОРЯТУНКУ ВІД СПЕКИ
Останні кілька років Молдова потерпає від аномальної літньої спеки. Нерідко люди втрачали свідо­мість, були випадки шпита­лі­зації. Щоб проти­діяти цьому, в найбільших містах країни в літні місяці розгор­тають пункти захисту від спеки. В наметах можна попити безко­штовної питної води, півгодини-годину охолонути, за потреби отримати першу медичну допомогу: в пунктах чергують лікарі. Цьогоріч таких наметів було 9, із них 5 у Кишиневі.
Як вийшло втілити:
Це муніци­пальна ініці­атива, яка фінан­су­ється з місцевих бюджетів.

БУДЬ-ХТО МОЖЕ ПОДИРИ­ГУВАТИ ОРКЕСТРОМ
Moldavian National Youth Orchestra, Націо­нальний молодіжний оркестр Молдови, відомий креативними способами популя­ри­зації класичної музики. На своє 5-річчя вони зняли відео, де музиканти грають в різно­ма­нітних мальов­ничих точках країни — ми включили його в оглядову статтю «Молдова: орієн­ту­вання на місце­вості». Є зовсім свіже відео, де MNYO грають перед тракто­ри­стами:

Проводить MNYO й вуличні акції. В рамках однієї з них оркестр розмі­стився на тротуарі на жвавому перехресті в центрі Кишинева — і почав грати свій репертуар із творів класичної музики. А перехожі, крім фотогра­фу­вання й селфі, могли й подири­гувати оркестром. Залежно від змахів диригент­ської палички музиканти пришвид­шували чи сповіль­нювали ритм гри.

НОВІ ШКІЛЬНІ ПРЕДМЕТИ
В тестовому режимі в частині молдов­ських початкових шкіл почали викладати предмети «Гармо­нійні стосунки в сім’ї» та «Культура добро­су­сідства». З їх допомогою дітям планують показати приклади шанобливої поведінки щодо родичів та близьких, а також поваги до інших спільнот, народів та рас.
Як вийшло втілити:
Ініці­атива Міністерства освіти респу­бліки.

ПОШТА ЯК БАНК
Державна пошта Молдови опанувала чимало функцій, властивих банкам. Так, у будь-якому відді­ленні пошти можна сплатити комунальні послуги. Можна й отримати грошовий переказ: функція, актуальна для більшості молдован, родичі яких працюють за кордоном. Комісія мінімальна, оскільки укладено прямі договори з поштами Франції, Іспанії, Італії й Порту­галії. Надіслати переказ можна просто з мобільного додатку Молдов­ської пошти: такий теж існує.

БАЗА ДАНИХ УСІХ СУДДІВ
Суди в Молдові є не менш болючою проблемою, ніж в Україні: суддям тут не довіряють 70% повно­літніх громадян (точно стільки, як і в нас). Щоб якось це змінити, громадська органі­зація Юристи за права людини запустила портал magistrat.md. Це база даних усіх чинних суддів країни. На сторінці кожного судді — його біографія, декла­рація про доходи, декла­рація особистих інтересів та звіти про пов’язані з суддею перевірки. У перспе­ктиві вести­меться й хроніка справ судді.
Як це втілено:
За допомоги шведського фонду Civil Rights Defenders, а переклад сайту росій­ською — коштами Агентства США з міжна­ро­дного розвитку (USAID). Власне ж громадська органі­зація Juriştii pentru Drepturile Omului (Юристи за права людини) підтри­му­ється NED, Націо­нальним фондом підтримки демократії, США.

«МОЛДОВА БЕЗ НАСІННЯ»
Молдовани любдять соняшникове насіння не менше за українців. Рекламою місцевого виробника фасованого смаженого насіння та інших снеків Banzai завішано купу білбордів. Більше реклами хіба що в пива. Як наслідок, у молдов­ських парках та громад­ських місцях одразу ж можна побачити на землі сотні лушпайок.
Це дратує багатьох у Молдові. Двох дизай­нерів, «дістало» настільки, що вони створили запустили акцію Молдова без насіння — і створили для неї сайт. Донині він не зберігся, однак скріншот і основні тези проекту в нас є:

no-sunflowerseeds-2 no-sunflowerseeds-3На додачу до неесте­ти­чного лушпиння, за словами активістів, мінусами соняшни­кового насіння є те, що під час смаження воно втрачає майже всі корисні речовини. Крім того, коренева система соняшника дуже розвинута і вбирає чимало шкідливих речовин — зокрема, кадмій. Іще мінуси: насіння дуже калорійне, а його лузання руйнує зубну емаль. Як вихід, органі­затори жартів­ливої акції пропо­нують обмежити продаж насіння непов­но­літнім та заборонити його лузання в публічних місцях.
Сайт відвідали тисячі людей. Втім, на ситуацію це вплинуло мало. Та активісти не здаються: цього літа в районі головного місця відпо­чинку кишинівців, парку біля озера Долина вітряків, з’явились анонімні листівки із погрозою: хто кидатиме лушпиння на землю — лишиться без сексу на три роки.
three-years-no-sexНа листівках є інструкція, як можна легко перетворити їх на пакети для лушпиння:
three-years-no-sex-2

Іще 20 ідей з Молдови чекайте за тиждень.


usaid

Серія матеріалів стала можливою завдяки проекту «Точне відобра­ження Угоди про асоціацію Україна-ЄС в україн­ських медіа», що реалі­зу­ється Громад­ською органі­зацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товари­ством Лева та Фондом міжна­родної солідар­ності (Польща).
Публі­кація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці амери­кан­ського народу, що була надана через Агентство США з міжна­ро­дного розвитку (USAID) та Міністерства закор­донних справ Респу­бліки Польща. Зміст публі­кації є виключно відпо­від­аль­ністю редакції «Далі буде» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.