Текст: Антон Семиженко.

Швидкий перехід: Сільський краудфандинг | Залучення емігрантівКонтейнери для одягу | Збір відпрацьованої техніки | Збір батарейок | Табори для астрономів | Усі державні платежі онлайн | Кишинівські арт-об’єкти | Гуртки з робототехніки | Пункти порятунку від спеки | Флешмоби від оркестру | Нові шкільні предмети | Пошта як банк | База даних суддів | “Молдова без сємок”

Протягом місячного дослідження й двотижневого перебування в Молдові ми виявили у країні десятки цікавих ідей та ініціатив. Більшість із цього досвіду може бути корисна і в Україні: щось для натхнення, щось як можливий контакт для партнерства й обміну досвідом. Нижче — кілька десятків проектів із різних сфер від спорту до охорони здоров’я, від мобільного додатку для штрафів до арт-проектів. Читайте, надихайтесь — і втілюйте.

СЕЛО ЗБИРАЄ В ІНТЕРНЕТІ ГРОШІ НА ЛІХТАРІ
У селі Костешть біля Кишинева живуть аж 12 тисяч людей. Однак на більшості з 135 вулиць села вночі зовсім темно. Повертаючись зі школи, діти змушені підсвічувати дорогу ліхтариками, а прихожани місцевого храму, щоб безпечно дійти додому, часом купують для цього церковні свічки. Злочинність у темних секторах села зростає все одно.
За ініціативи голови (примара) Костешть на платформі Guvern24, молдовському аналозі Спільнокошта чи Kickstarter, запущено кампанію зі збору коштів на встановлення системи освітлення в темних районах села. Збирають €5,500, і це лише частина потрібної суми. Решту докладуть самі селяни: або грішми, або активною участю в фізичних роботах. Тому, як сподіваються ініціатори кампанії, цей проект також допоможе згуртувати місцевих.
Станом на 15 вересня зібрано 60% від потрібної суми. Встигнути ще є час: кампанія триватиме до кінця року.
Як вийшло це зробити:
Ідею зібрати гроші від небайдужих людей з усього світу подала голова Костешть. При цьому передовсім мались на увазі вихідці з села, які виїхали на заробітки за кордон. Втілювати задум узялись активні селяни з місцевої громадської організації Альтернатива. Коли Guvern24 дізнались про проект, вони допомогли з написанням тексту для сайту, а також зняли відео кампанії. Ось таке:

 

 

ЗАРОБІТЧАНИ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ЖИТТІ МАЛОЇ БАТЬКІВЩИНИ
Через відсутність роботи й видимих перспектив із молдовських сіл виїхали сотні тисяч людей. Майже всі вони зараз за кордоном: 60% у Росії, решта в Західній Європі, США та Ізраїлі.  Безумовно, села втрачають тисячі здібних та працелюбних людей. Але в цій ситуації можна знайти й позитив: ті, хто виїхав, не забувають про малу батьківщину, продовжують перейматись долею рідних місць. Цьогоріч зусилля селян та емігрантів спробували об’єднати. Для 25 сіл з різних районів Молдови створено фейсбук-групи, куди запросили і теперішніх, і колишніх мешканців. Разом, через обговорення й голосування, вони визначать ключову наразі проблему для села. Найчастіше цим виявляються системи водопостачання, каналізації, вуличного освітлення. Є й масштабніші проекти на кшталт будівництво дому для престарілих.


Участь діаспори тут важлива тим, що емігранти бачать досвід вирішення подібних проблем в інших країнах. А також мають більший фінансовий ресурс, який знадобиться, коли село почне збирати гроші на втілення проекту. Проекти — одразу 25 — відкриються у жовтні на місцевій краудфандинговій платформі.
Як вийшло це зробити,
розповідає Олена Зґардан, керівниця платформи Guvern24:
— Ми втілюємо цей проект разом з UNDP, Програмою розвитку ООН. При цьому ми не мріємо, що через краудфандинг вдасться зібрати всю потрібну суму: часто це десятки тисяч євро, що дуже багато. Так що ми ставимо планку в 20%: якщо виходить зібрати стільки, громада отримує ще 20 тисяч євро від UNDP, фактично — уряду Швейцарії. А коли треба буде щось додатково, нестачу покриє місцева влада.

 

ВУЛИЧНІ КОНТЕЙНЕРИ ДЛЯ ЗБОРУ ОДЯГУ БІДНИМ
Цього літа в різних районах Кишинева з’явились жовті металеві контейнери. Передбачається, що місцеві складатимуть туди непотрібний одяг, який потім роздадуть місцевим бідним. Приймають також взуття, постільну білизну та дитячі іграшки.
containters-clothing-poor
Як вийшло це зробити:
Все організувала місцева православна церква, точніше її благодійна організація Diaconia. Її працівники слідкують за наповненням контейнерів та розподіляють отримані речі. Партнером проекту є мережа продуктових супермаркетів Linella: усі контейнери знаходяться поблизу, чи й всередині її магазинів.

ЗБІР ЕЛЕКТРОВІДХОДІВ eRECICLARE
Як і в більшості країн світу, в Молдові чимало застарілої побутової електроніки: телевізорів, моніторів, комп’ютерних мишок, клавіатур, системних блоків, ноутбуків і так далі. Часто ці речі — поламані й без шансів на подальше життя — припадають пилюкою в шафах і на балконах.
Молдовська компанія eReciclare пропонує інший варіант: її спеціалісти приїдуть і заберуть стару техніку на переробку. За монітор чи ноутбук родом з 90-х нічого не заплатять, але й вивезення буде безкоштовним. У підсумку вся техніка опиниться на спеціалізованому заводі в Західній Європі, де з неї вилучать усі потенційно корисні компоненти, а решту — утилізують безпечно для природи.
eReciclare працює як із приватними особами, так і з комерційними компаніями чи державними відомствами. Для останніх розроблено цілі програми вивезення застарілої офісної техніки.
Як вийшло зробити:
Це цілком комерційний проект. Молдовським підприємцям у підсумку платять заводи, які приймають електроніку. Поки що не вдалось навіть вийти в нуль — втім, ініціатива зовсім молода, і eReciclare сподівається, що зі зростанням обсягів техніки вийде отримати прибуток.
Засновники проекту Тимур Єфремов та Василь Фриму курують також іншу ініціативу зі збору відпрацьованих батарейок. Там успіхи значно помітніші:

BATEREC
Зараз по Кишиневу й передмістях розміщено вже більше трьохсот компактних урн, призначених спеціально для відпрацьованих батарейок та акумуляторів. Виглядають вони так:
batarec
Принцип дії такий же, як в eReciclare: місцеві складають батарейки в урни, тоді їх вивозять на завод у Румунії, який проводить переробку.
Коли ми викидаємо батарейки в загальний смітник, вони з високою ймовірністю потрапляють у ґрунт. У звичайній батарейці формату АА міститься стільки свинця, цинку та ртуті, що в підсумку забруднюються із 400 літрів ґрунтових вод чи земля площею 20 квадратних метрів. Тому переробка батарейок має критичне значення для екології.
Як вийшло зробити:
Надихнулись автори проекту, ще перебуваючи на заробітках у країнах ЄС. Там практика збору батарейок широко розповсюджена й підтримується державою. У Молдові ініціатива заручилась кількома партнерами. Фінансово Baterec допомагає МЗС Польщі у рамках програми Polska Pomoc. Організаційну підтримку надає мерія Кишинева, за сприяння якої урни для збору батарейок з’являються у все більшій кількості місць.

АСТРОНОМІЧНІ ТАБОРИ
В будь-яку пору року за ясної погоди можна виїхати на природу, подалі від штучних джерел світла — щоб поспостерігати за світлом природним. Молдовський астрономічний клуб проводить регулярні виїзди, з наметами й вогнищами, заради спостереження за зірками та планетами. Телескопи та іншу необхідну техніку беруть із собою. Такі табори проводяться і для школярів як урок з астрономії, і для інших бажаючих.
Як вийшло втілити:
За проектом стоїть Астрономічний клуб, який, крім таборів, проводить чимало лекцій. Це комерційний проект.

ОНЛАЙН-СЕРВІС ДЕРЖАВНИХ ПЛАТЕЖІВ
Вже більше двох років у Молдові діє система Mpay. Завдяки їй з комп’ютерів, ноутбуків чи мобільних пристроїв можна легко оплатити більшість більшість державних послуг: і податки, і збори за ліцензії та реєстрацію, і за різноманітні довідки, і штрафи. Сайт послуги лаконічний і нагадує меню платіжного терміналу:

До 2020 року уряд Молдови планує перевести на цю платформу всі державні платежі.
Як вийшло втілити:
Це державний проект, на реалізацію якого Молдова отримала грант від ЄС.

CHISINAU IS ME
В останні три роки на вулицях Кишинева непоказні дрібні об’єкти інфраструктури: вентиляційні шахти, розподільні щитки електромереж, старі кам’яні клумби та перила при сходах — почали перетворюватись на яскраві малюнки. Винахідливі художники перетворюють на арт-об’єкт будь-яку несимпатичну міську деталь. У підсумку виходять персонажі молдовських казок, чи просто ковбаса або баян. Ось як це виглядає:

Хлопчик із собакою додав яскравості вентиляційному коробу в кишинівському спальному районі Буюкани.
Гармошкаколись була занедбаною клумбою.
«Кросівки» також оживили вентиляційні шахти.
Дракон «Лаур-балаур» із молдовських казок з'явився на поручнях старих сходів.
Так виглядає процес.
«Традиційна молдовська пара» на трансформаторних будках біля улюбленого місця прогулянок кишинівців — озера Долина вітряків.
Ці солдатики за Радянського союзу використовувались як флагштоки. Зараз — просто прикрашають узбіччя.
А каналізаційний резервуар перетворився на велику банку згущівки.

Як вийшло втілити:
Придумала проект кишинівська компанія Simpals, відома рекламними та інформаційними проектами в молдовському інтернеті. Її художниці продумують малюнки та власне малюють. Спонсором акції є виробник фарби Caparol. А мерія Кишинева допомагає домовлятись із власниками об’єктів про їхні нові образи.
Повний перелік робіт у рамках ініціативи можна роздивитись на chisinau.me. Там є і яскраві відео процесу створення кожної з робіт.

ПОЗАКЛАСНІ ЗАНЯТТЯ З ІНЖЕНЕРІЇ
Краще зрозуміти точні науки та принципи інженерії завжди допоможуть роботи. Цей принцип використовується в чотирьох гуртках проекту Robotica, який почав роботу в Кишиневі. Діти з 4 по 11 класи займаються там із численними роботами від компанії LEGO. Коштує місяць занять від 150 до 200 лей, тобто максимум 250 гривень. Для кожного гуртка придбано комплекти роботів:

Кожен такий комплект коштує $500. Якщо гуртки матимуть достатній попит, буде закуплено додаткові комплекти.
Як вийшло втілити:
Проект втілено за допомоги одразу трьох країн. Американське агентство з міжнародного розвитку USAID надало кошти. Організаційну частину взяла на себе естонська неурядова організація Robotica, яка давно успішно втілює такі проекти в рідній країні. Данська LEGO надала знижки на комплекти роботів. З боку Міністерства освіти Молдови — моральна та інформаційна підтримка.

ПУНКТИ ПОРЯТУНКУ ВІД СПЕКИ
Останні кілька років Молдова потерпає від аномальної літньої спеки. Нерідко люди втрачали свідомість, були випадки шпиталізації. Щоб протидіяти цьому, в найбільших містах країни в літні місяці розгортають пункти захисту від спеки. В наметах можна попити безкоштовної питної води, півгодини-годину охолонути, за потреби отримати першу медичну допомогу: в пунктах чергують лікарі. Цьогоріч таких наметів було 9, із них 5 у Кишиневі.
Як вийшло втілити:
Це муніципальна ініціатива, яка фінансується з місцевих бюджетів.

БУДЬ-ХТО МОЖЕ ПОДИРИГУВАТИ ОРКЕСТРОМ
Moldavian National Youth Orchestra, Національний молодіжний оркестр Молдови, відомий креативними способами популяризації класичної музики. На своє 5-річчя вони зняли відео, де музиканти грають в різноманітних мальовничих точках країни — ми включили його в оглядову статтю “Молдова: орієнтування на місцевості”. Є зовсім свіже відео, де MNYO грають перед трактористами:

Проводить MNYO й вуличні акції. В рамках однієї з них оркестр розмістився на тротуарі на жвавому перехресті в центрі Кишинева — і почав грати свій репертуар із творів класичної музики. А перехожі, крім фотографування й селфі, могли й подиригувати оркестром. Залежно від змахів диригентської палички музиканти пришвидшували чи сповільнювали ритм гри.

НОВІ ШКІЛЬНІ ПРЕДМЕТИ
В тестовому режимі в частині молдовських початкових шкіл почали викладати предмети “Гармонійні стосунки в сім’ї” та “Культура добросусідства”. З їх допомогою дітям планують показати приклади шанобливої поведінки щодо родичів та близьких, а також поваги до інших спільнот, народів та рас.
Як вийшло втілити:
Ініціатива Міністерства освіти республіки.

ПОШТА ЯК БАНК
Державна пошта Молдови опанувала чимало функцій, властивих банкам. Так, у будь-якому відділенні пошти можна сплатити комунальні послуги. Можна й отримати грошовий переказ: функція, актуальна для більшості молдован, родичі яких працюють за кордоном. Комісія мінімальна, оскільки укладено прямі договори з поштами Франції, Іспанії, Італії й Португалії. Надіслати переказ можна просто з мобільного додатку Молдовської пошти: такий теж існує.

БАЗА ДАНИХ УСІХ СУДДІВ
Суди в Молдові є не менш болючою проблемою, ніж в Україні: суддям тут не довіряють 70% повнолітніх громадян (точно стільки, як і в нас). Щоб якось це змінити, громадська організація Юристи за права людини запустила портал magistrat.md. Це база даних усіх чинних суддів країни. На сторінці кожного судді — його біографія, декларація про доходи, декларація особистих інтересів та звіти про пов’язані з суддею перевірки. У перспективі вестиметься й хроніка справ судді.
Як це втілено:
За допомоги шведського фонду Civil Rights Defenders, а переклад сайту російською — коштами Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Власне ж громадська організація Juriştii pentru Drepturile Omului (Юристи за права людини) підтримується NED, Національним фондом підтримки демократії, США.

“МОЛДОВА БЕЗ НАСІННЯ”
Молдовани любдять соняшникове насіння не менше за українців. Рекламою місцевого виробника фасованого смаженого насіння та інших снеків Banzai завішано купу білбордів. Більше реклами хіба що в пива. Як наслідок, у молдовських парках та громадських місцях одразу ж можна побачити на землі сотні лушпайок.
Це дратує багатьох у Молдові. Двох дизайнерів,  “дістало” настільки, що вони створили запустили акцію Молдова без насіння — і створили для неї сайт. Донині він не зберігся, однак скріншот і основні тези проекту в нас є:

no-sunflowerseeds-2 no-sunflowerseeds-3На додачу до неестетичного лушпиння, за словами активістів, мінусами соняшникового насіння є те, що під час смаження воно втрачає майже всі корисні речовини. Крім того, коренева система соняшника дуже розвинута і вбирає чимало шкідливих речовин — зокрема, кадмій. Іще мінуси: насіння дуже калорійне, а його лузання руйнує зубну емаль. Як вихід, організатори жартівливої акції пропонують обмежити продаж насіння неповнолітнім та заборонити його лузання в публічних місцях.
Сайт відвідали тисячі людей. Втім, на ситуацію це вплинуло мало. Та активісти не здаються: цього літа в районі головного місця відпочинку кишинівців, парку біля озера Долина вітряків, з’явились анонімні листівки із погрозою: хто кидатиме лушпиння на землю — лишиться без сексу на три роки.
three-years-no-sexНа листівках є інструкція, як можна легко перетворити їх на пакети для лушпиння:
three-years-no-sex-2

Іще 20 ідей з Молдови чекайте за тиждень.


usaid

Серія матеріалів стала можливою завдяки проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції “Далі буде” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.