Друга частина переліку ідей з Молдови вийшла навіть більша за першу: ми відібрали 24 вартих уваги ініціативи. З усіх сфер від медицини до освіти, від типового бізнесу до благодійництва. У кожному випадку є пояснення, як та ким вийшло втілити задум. Ознайомлюйтесь, надихайтесь, втілюйте!

Як і минулого разу, публікуємо ідеї урозсип: так більше шансів знайти щось нове для себе. А швидко перейти до потрібної ідеї можна так:
Правки у підручники від школярів | Спорт для в’язнів | Онлайн-допомога в депресії | “Мій статус — не секрет” | Кіно у винних підвалах | Декор від жінок у складному становищі | “Квіти для мера” | Бонуси за охайні двори | Онлайн-запис до будь-якого лікаря | “Особиста корупційна історія” для чиновників | Обмін житлом | Галерея в підземному переході | Велохора | pereboi.md | Артерапія | Залізничний проїзний | Бібліотека текстилю | Кампанія щодо дітей-прохачів | HY hub | Безкоштовні екскурсії для іноземців | Банк донорського грудного молока | Поліція у Viber | teatru spălătorie | 2% для громадських організацій

Текст: Антон Семиженко.

Батьки та школярі вносять правки у підручники
Час від часу всі шкільні підручники перевидають. Десь закінчується тираж, десь настав час оновити інформацію. Тож минулої весни у Молдові перевидання чекали півсотні підручників. Міністерство освіти вирішило поліпшити якість книжок у незвичний, хоч і очевидний спосіб — зібрати думки батьків та дітей. “Кожен бажаючий може назвати конкретну тему чи сторінку підручника, де допущено помилки, або де надто складно написаний текст”, — казав у квітні 2015-го заступник міністра Ігор Гросу. Пропозиції збирали до кінця травня.

Спортивний інвентар для в’язнів
Активісти зібрали по країні непотрібні гантелі, бадмінтонні ракетки, настільні ігри та інший спортивний інвентар — і передали це молдовським тюрмам. Протягом місяця вийшло зібрати півтисячі таких подарунків.
Хто і як втілив:
Проектом займалась громадська асоціація Viata Noua (Нове життя). Про ініціативу розповіли всі провідні ЗМІ країни.

Онлайн-служба допомоги в депресії
Молдова стала першою країною, в якій випробували сервіс DepNet — поєднання інформаційного сайту про депресію та соцмережі людей, які страждають від неї та тих, хто може кваліфіковано допомогти. Зареєстровані користувачі сайту можуть також вести блог і анонімно консультуватись у фахівців. Є на DepNet і десяток посібників, які допоможуть навіть з елементарними речима. Наприклад, один із pdf-файлів називається Як розпланувати день, інший — Перелік речей, що мені подобаються. За наведеною на сайті статистикою, депресивними розладами різного року та ступеню тяжкості страждають близько чверті дорослого населення планети.
Як вийшло втілити:
DepNet — міжнародний проект, який втілюється європейською організацією Expert Platform on Mental Health. За сприяння локальних медичних асоціацій, після молдовської версії сайту створено й інші — для Болгарії, Угорщини, Вірменії та Великої Британії. Окрім мови, там різниться контактна інформація. Планується, що за кілька років DepNet працюватиме у всіх країнах Європи.

Кампанія “Мій статус — не секрет”
До Всесвітнього дня пам’яті людей, які померли від ВІЛ, навесні 2015-го в семи містах Молдови з’явились сітілайти кампанії “Мій статус — не секрет”. На них дев’ятеро людей, що зараз живуть з ВІЛ, відкрито про це зізнавались. Метою було покращити сприйняття таких людей у суспільстві. На кожному постері були короткі відомості про людину, наприклад: “одружений, має трьох дітей, працевлаштований, живе з ВІЛ 15 років”.

Втім, громадян Молдови серед учасників проекта лише п’ятеро. Решта — громадяни України.
Як це було втілено:
Проект втілила молдовська громадська організація Inițiativa Pozitivă, місцевий аналог української Мережі ЛЖВ.

Кінотеатр у винних підвалах
Довжелезні винні підвали — те, чим Молдова славиться здавна. Частина туристів їдуть туди саме заради цього — проїхати кілька десятків кілометрів підземними сховищами вин. Недавно винороби знайшли ще один спосіб отримати прибуток від цієї екзотики. Вже рік у винних підвалах компанії Cricova працює кінозал. Там усе по-справжньому: є екран, аудіосистема, ряди крісел. Однак замість поп-корну передбачається вино й супутні наїдки.

 

Магазин декору від жінок у складній ситуації
Кишинівська крамниця хенд-мейду Art Story за формою мало чим відрізняється від десятка подібних як у Молдові, так і в Україні. Там і намиста, й кулони, й листівки, і прикраси для дому чи подвір’я. Але є важливий нюанс: кожну з цих речей зробила жінка, що переживає життєві проблеми. Хтось став жертвою сімейного насильства, хтось сама виховує дітей, хтось живе у бідній сім’ї. Тому співпраця з Art Story для них — шанс заробити на краще життя чи відновитись після психічних та фізичних травм.
Як це втілено:
Попри комерційну складову проекта. за магазином стоїть громадська організація Початок життя. Вона підтримує жінок із сімейними та матеріальними проблемами, й це — один зі шляхів допомоги.

“Квіти для мера”
Кишинів не вирізняється красою та охайністю. Чимало будівель — в аварійному стані, площі захаращено кіосками, проспекти — щитами зовнішньої реклами. Але особливо кишинівці потерпають від якості доріг та тротуарів: кілька разів на рік частина дороги перетворюється на провалля, а дрібних вибоїн годі порахувати. Про кишинівські дороги знято не одне відео. Особливо виразно вони виглядають узимку:

Частково це пояснюється бідністю країни, але чимало місцевих переконані, що причина і в безгосподарності мера міста Доріна Кіртоаке. У Кишиневі схильні звинувачувати його в багатьох бідах, чи це покладена догори дриґом бруківка на єдиній пішохідній вуличці міста, чи нові кіоски, які з’являються на місці щойно знесених, наче гриби. Щойно відремонтовану теплотрасу знову прорвало? На історичній будівлі побудували вульгарну мансарду? Французьке посольство погрожує закритись, оскільки нова багатоповерхівка будується з порушенням норм і оточує його кільцем? “У всьому винен Кіртоаке” — ця фраза вже перейшла в розряд мемів.
Дороги не раз ставали приводом для флешмобів активних кишинівців. Якось вони влаштували символічний “похорон надій”, засипавши вибоїни на дорозі піском і встановивши нагорі епітафії своїм надіям:

Але найвідомішою стала акція “Квіти для Кіртоаке”, яку провели в лютому 2014-го. Тоді вже почав сходити сніг, і дороги молдовської столиці вкрились сотнями калюж і тоннами бруду. Щоб привернути увагу до грязюки, активісти висадили у вибоїнах тюльпани.
tulips-chirtoaca
Того ж дня на центральні вулиці Кишинева виїхали десятки поливальних машин — змивати бруд.

 

Мерія доплачує за охайні двори
Проводити конкурси на найкращий двір серед багатоквартирних будинків люблять у багатьох містах. Але здебільшого бонуси обмежуються дипломом, табличкою чи лавкою. У Кишиневі подарунки істотніші: це ремонт у дворі на певну суму. Що краще дбаєш, то більше отримуєш. За перше місце мерія ставить дитячий майданчик за 100 тисяч лей (130 тисячі гривень), за друге і третє місця — облаштовує двір на 75 тисяч і на 50 тисяч відповідно. Конкурс щорічний і проводиться навесні — щоб устигнути з ремонтом до літа.

Запис онлайн до будь-якого лікаря
Системами електронного запису до лікарів і в Україні не здивуєш — якщо йдеться про сучасні приватні клініки чи окремі райони великих міст. У Молдові ж ця можливість існує для будь-якої лікарні: для цього державою розроблено сервіс sia.amp.md. Сайт виглядає просто: користувач бачить форму з кількома полями, які треба заповнити: ПІБ пацієнта, клініка, де він зареєстрований, номер реєстрації та фах лікаря. Після запису пацієнт отримує підтвердження телефоном чи на електронну пошту.
Як вийшло втілити:
Це державний проект, система координується Міністерством охорони здоров’я Молдови. Там визнають, що функція онлайн-запису поки доступна не для всіх лікарень: у деяких ще нема для цього сучасних комп’ютерів.

“Особиста корупційна історія” для чиновників
Із минулого року Національне антикорупційне бюро Молдови запровадило новий документ, який додається до особистої справи кожного чиновника країни. Це звіти щодо його перевірок чи скандалів, якщо він був у них задіяний. Мета документа — посвідчити порядність чи непорядність людини. Особливо важливим він буде при зміні місця роботи. Якщо в такому звіті зафіксовано прояви непорядності, людина позбувається права займати бодай якусь посаду у владі протягом 5 років із вчинення порушення.
Як вийшло втілити:
Це державний проект, втілений за підтримки ЄС.

Обмін житлом на канікули
Це принцип так званих відпусткових контрактів: власники житла в різних містах чи навіть країнах домовляються на час відпустки переїхати один до одного. Таким чином протягом місяця-двох люди можуть пожити в іншому місці у комфортних умовах і за прийнятною ціною. Для цього треба зареєструватись на спеціалізованому сайті. Там за щорічну плату в кілька десятків євро посередники знаходять заявнику житло в обраному населеному пункті, що відповідає заданим параметрам. Тоді вже заявник зідзвонюється із власником помешкання і, якщо обом підходять умови, сторони підписують договір.
Як вийшло втілити:
Система house swap працює у США ще з 1985 року. Цьогоріч відповідну норму розробило молдовське Міністерство економіки.

Галерея та концертний майданчик у підземному переході
Із чим у жителів міст зазвичай асоціюються підземні переходи? Крамниці, темрява, сирість і графіті сумнівної художньої цінності. У Кишиневі спробували змінити ситуацію в рамках одного переходу. На один вечір він став виставкою робіт молодих митців та концертним майданчиком для нових гуртів. Майже рік тому, в другу суботу жовтня, у переході біля будівлі молдовської Академії наук пройшла акція Subterana — Підземелля. Це було так:

(усі фото — locals.md)
Як вийшло втілити:
Ідея належить словакам: у Братиславі такі хепенінги в підземних переходах стабільно відбуваються вже кілька років. Словацький фонд і підтримав молдовську ініціативу. Втілювала проект кишинівські мистецька організація Арт-лабіринт та музична агенція POT Music, яким вдалось залучити й комерційних спонсорів. Наприклад, національного мобільного оператора Moldcell.

Велохора
Не те щоб у Молдові дуже розвинутий велоспорт. Впливових спільнот за зразком Асоціації велосипедистів Києва там немає, і велодоріжки в столиці країни існують суто символічно. При цьому щоліта в Кишиневі відбувається багатотисячний фестиваль на велосипедах — Велохора (хора — традиційний молдовський танець). Події вже 5 років, і з кожним роком вона стає все масштабнішою: на Велохору тепер з’їжджаються й велосипедисти з України та Румунії. Фотографії колони з сотень учасників захоплюють.

Від початку фестиваль організовує місцевий виробник мінеральної води Gura Cainarului. Те, що колись починалось як промо-акція здорового способу життя, за кілька років перетворилось на масштабний міжнародний фестиваль.

Система сповіщення про перебої в поставках ліків
На сайті pereboi.md можна оперативно повідомити, якщо в якомусь населеному пункті нема важливих для життя ліків. У першу чергу система стосується хворих на гепатит та ВІЛ-інфікованих: у їх випадках відсутність ліків може бути смертельною. І втілила проект молдовська спілка організацій та фізичних осіб “Ліга людей, що живуть з ВІЛ”. Її спеціалісти в підсумку й отримують надану користувачами сайту інформацію, передаючи її тим, у чийому розпорядженні ті чи інші ліки.

Arterapia
Агенція K Lumea заробляє на музичних подіях і фестивалях: протягом року вона проводить у Молдові фестивалі вуличної їжі, місцевої вишиванки — ії, лаванди, бразильської культури та інші. Частина прибутку скеровується на проект, завдяки якому відвідини дітьми лікарень стають менш стресовими, а часом і веселішими. Arterapia — це розмальовування парканів та стін ззовні лікарень — і в коридорах чи навіть кабінетах. Заклади буквально перевтілюються: активісті підходять до справи старанно, результат якісний.

Фарбу для проектів Arterapia надає компанія Caparol. Віднедавна спонсором проекта сталв великий медичний молдовський інтернет-ресурс E-sanatate.

Проїзний на залізницю
Донедавна для кожної поїздки молдовською залізницею, Calea Ferată din Moldova, треба було купувати окремий квиток. Незручно для тих, хто їздить поїздом кілька разів на тиждень чи щодня. Для таких пасажирів із зими діє система абонементів. Вартість місячного абонемента залежить від дистанції щоденного маршруту. Якщо він не перевищує 30 кілометрів, то абонемент обійдеться в 270 лей (близько 360 грн). Найдорожчий абонемент, для поїздок довжиною 150 кілометрів, обійдеться в 1350 лей.

Текстильна бібліотека
Більше півтисячі зразків тканин можна оглянути й відчути на дотик у кишинівській бібліотеці текстилю, яка відкрилась торік. Кожен шматок тканини задокументовано, відомо конкретне його походження: яка країна, який матеріал, який дім моди, якщо тканину розроблено там. Допомагає створювати колекцію волонтерка американського Корпусу миру Стейсі Чонг. Перед тим, як приїхати в Молдову, жінка 25 років пропрацювала в Нью-Йорку у сфері дизайну.


Працює текстильна бібліотека при кишинівському Центрі передових технологій у сфері дизайну. Його відкрили за допомоги Агентства США з міжнародного розвитку, USAID. Витрачено на проект більше 300 тисяч євро.

 

Кампанія мерії щодо дітей-прохачів
Плакати із закликами “Більше не давай їм грошей! Допоможи нам їх захистити” цієї зими з’явились на вулицях Кишинева. Таким чином місцева поліція намагається забрати з вулиць малолітніх прохачів. Зазвичай ці діти не діють самостійно, їх експлуатують дорослі, почасти батьки. У Молдові вважають, що краще за батьків про цих дітей потурбується держава. Тому закликають громадян одразу викликати поліцію, а та, прибувши на місце, з’ясує ситуацію та сконтактується із органами опіки.
Торік завдяки таким зверненням громадян було виявлено 26 дітей.

HY hub
Анонімно проконсультуватись у лікаря потрібної спеціалізації за допомогою СМС, дізнатись основну інформацію про своє здоров’я через мобільний додаток тепер можливо будь-кому в Молдові. Студенти місцевого медичного університету спільно з Товариством андрології та сексуального здоров’я створили додаток HY hub, Health youth hub. Цільова аудиторія додатку — молдовська молодь, яка часто соромиться проконсультуватись у лікаря з приводу якоїсь своєї проблеми. Особливо це стосується тем сексу, яким в HY hub приділено особливу увагу. Інтерфейс додатку виглядає так:

За створення додатку заплатила держава, Міністерство молоді та спорту. Обійшовся проект у 130 тисяч лей — це близько 170 тисяч гривень.

Безкоштовні екскурсії для іноземців
Кишинів, як і Молдова загалом, не є популярним туристичним напрямом. Частіше іноземці опиняються тут проїздом. Ситуацію намагаються врятувати і держава, за сприяння якої організовують усе більше фестивалей, і бізнесмени, які особливу ставку роблять на винний туризм. Допомогти туристичному іміджу Кишинева намагаються й прості студенти, які об’єднались в ініціативу Free Tour Chisinau.  Екскурсоводи-любителі вільно спілкуються російською, англійською, французькою та німецькою. Самі ж, в обмін на знання про місто, отримують якісну мовну практику.
Домовитись про екскурсію можна, надіславши повідомлення в їхню фейсбук-групу.

Банк донорського грудного молока
Щороку в Молдові близько 800 малюків народжуються раніше за норму в 9 місяців. І майже всі вони у перші дні життя лишаються без материнського молока. Це може викликати ускладнення в розвитку новонароджених, і через проблеми в шлунково-кишковому тракті вони не набиратимуть вагу. Врятувати ситуацію має банк грудного молока, який створили в Інституті охорони здоров’я матері та дитини. До донорів там суворі вимоги, перед здаванням молока жінок перевірятимуть на вірусні інфекції. Саме молоко перевіряють на наявність небезпечних бактерій. Якщо шкідників не знаходять, молоко пастеризують, запаковують у спеціальному контейнері та заморожують. Зберігають його за температури в мінус 20 градусів Цельсія.
Ідея створити банк грудного молока прийшла з ЄС: там уже більше двохсот таких центрів, і щороку відкриваються ще кілька.

Поліція у Viber
Молдовська поліція може дати фору українській у плані використання технологій. Її інспектори вже прийняли понад три тисячі звернень через Viber, щодня надходить із півсотні нових. Також готується до випуску мобільний додаток, який ще більше полегшить контакт із правоохоронцями. Зокрема, воно дозволить надсилати фото та відео порушень із геолокацією.
Кожен патруль молдовської поліції має подаровані Китаєм планшети й смартфони зі спеціальним програмним забезпеченням. Наприклад, при оформленні ДТП поліцейські вже не використовують рулетку чи лінійку — все, що треба, виміряє спеціальний додаток та телефоні.

Театр на краудфандингу
Кишинівський театр spălătorie багато чим вирізнається з-поміж решти східноєвропейських театрів. По-перше, назвою: рідко який театр наважиться назватись Пральнею. По-друге, нечасто теати розміщуються у підвалі — власне, де в радянські часи були пральня з хімчисткою. Вистави театру також багато в чому новаторські, тексти п’єс художньої керівниці spălătorie Ніколети Єсіненку перекладено кількома мовами. Також театр сам привозить інші цікаві європейські колективи, і навіть створив резиденцію для митців.
spalatorie
У Кишиневі довкола spălătorie оформилась молодіжна тусівка, через яку при театрі відкрито клуб та бар. Однак ані він, ні скромна та нестабільна державна підтримка, ні міжнародні фонди повністю фінансових потреб проекту не покривають. Тому театр спробував інший спосіб залучення ресурсів — краудфандинг. Спершу з відносно невеликим проектом — тисячею євро на постановку вистави American dream. Це виявилось успішним, тож тепер театр збирає на операційну діяльність — розробку й постановку нових вистав, покращення умов праці людей. 12 тисяч євро має вистачити на весь рік.
Наразі на місцевій платформі Guvern24 вдалось зібрати дві тисячі євро. Утім, збір грошей триватиме ще 88 днів.

2% доходу — на громадські організації
Цієї осені молдовський парламент має прийняти закон, який дозволив би будь-якому найманому працівнику чи підприємцю Молдови перераховувати 2 відсотки від свого доходу на потреби якоїсь обраної ним громадської організації. Ця сума не оподатковується. Як наслідок, це має зробити молдовські неурядові організації незалежнішими та ближчими до людей. Оскільки конкурувати їм доведеться не за гранти західних партнерів, а за симпатії молдован.

Текст: Антон Семиженко.


Серія матеріалів “Далі буде” про Молдову: Орієнтування на місцевості | Що ЄС дав Молдові | Чим живе країна: одразу за Дністром | У Здохнєштах, репортаж із глибинки | Ідеї з Молдови, частина 1 | Прощальний подарунок від СРСР — фоторепортаж про таємний підземний бункер | Голоси: політолог. Інтерв’ю про те, чому так склалось | Як пострадянські правила перемогли європейські | Ідеї з Молдови, частина 2
Далі за маршрутом — Румунія. За проектом можна слідкувати тут, або ж підписуйтесь на нашу розсилку:


usaid

Серія матеріалів стала можливою завдяки проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції “Далі буде” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.