Друга частина переліку ідей з Молдови вийшла навіть більша за першу: ми відібрали 24 вартих уваги ініці­ативи. З усіх сфер від медицини до освіти, від типового бізнесу до благо­дій­ництва. У кожному випадку є пояснення, як та ким вийшло втілити задум. Ознайом­люйтесь, надихайтесь, втілюйте!

Як і минулого разу, публі­куємо ідеї урозсип: так більше шансів знайти щось нове для себе. А швидко перейти до потрібної ідеї можна так:
Правки у підру­чники від школярів | Спорт для в’язнів | Онлайн-допомога в депресії | «Мій статус — не секрет» | Кіно у винних підвалах | Декор від жінок у складному становищі | «Квіти для мера» | Бонуси за охайні двори | Онлайн-запис до будь-якого лікаря | «Особиста корупційна історія» для чинов­ників | Обмін житлом | Галерея в підземному переході | Велохора | pereboi.md | Артерапія | Залізничний проїзний | Бібліотека текстилю | Кампанія щодо дітей-прохачів | HY hub | Безко­штовні екскурсії для іноземців | Банк донор­ського грудного молока | Поліція у Viber | teatru spălătorie | 2% для громад­ських органі­зацій

Текст: Антон Семиженко.

Батьки та школярі вносять правки у підру­чники
Час від часу всі шкільні підру­чники переви­дають. Десь закін­чу­ється тираж, десь настав час оновити інфор­мацію. Тож минулої весни у Молдові переви­дання чекали півсотні підру­чників. Міністерство освіти вирішило поліпшити якість книжок у незвичний, хоч і очевидний спосіб — зібрати думки батьків та дітей. «Кожен бажаючий може назвати конкретну тему чи сторінку підру­чника, де допущено помилки, або де надто складно написаний текст», — казав у квітні 2015-го заступник міністра Ігор Гросу. Пропо­зиції збирали до кінця травня.

Спортивний інвентар для в’язнів
Активісти зібрали по країні непотрібні гантелі, бадмін­тонні ракетки, настільні ігри та інший спортивний інвентар — і передали це молдов­ським тюрмам. Протягом місяця вийшло зібрати півтисячі таких подарунків.
Хто і як втілив:
Проектом займалась громадська асоціація Viata Noua (Нове життя). Про ініці­ативу розповіли всі провідні ЗМІ країни.

Онлайн-служба допомоги в депресії
Молдова стала першою країною, в якій випро­бували сервіс DepNet — поєднання інфор­ма­ційного сайту про депресію та соцмережі людей, які страждають від неї та тих, хто може квалі­фі­ковано допомогти. Зареє­стровані користувачі сайту можуть також вести блог і анонімно консуль­ту­ватись у фахівців. Є на DepNet і десяток посібників, які допоможуть навіть з елемен­тарними речима. Наприклад, один із pdf-файлів назива­ється Як розпла­нувати день, інший — Перелік речей, що мені подоба­ються. За наведеною на сайті стати­стикою, депре­сивними розладами різного року та ступеню тяжкості страждають близько чверті дорослого населення планети.
Як вийшло втілити:
DepNet — міжна­родний проект, який втілю­ється європей­ською органі­зацією Expert Platform on Mental Health. За сприяння локальних медичних асоціацій, після молдов­ської версії сайту створено й інші — для Болгарії, Угорщини, Вірменії та Великої Британії. Окрім мови, там різниться контактна інфор­мація. Плану­ється, що за кілька років DepNet працю­ватиме у всіх країнах Європи.

Кампанія «Мій статус — не секрет»
До Всесві­тнього дня пам’яті людей, які померли від ВІЛ, навесні 2015-го в семи містах Молдови з’явились сітілайти кампанії «Мій статус — не секрет». На них дев’ятеро людей, що зараз живуть з ВІЛ, відкрито про це зізна­вались. Метою було покращити сприйняття таких людей у суспільстві. На кожному постері були короткі відомості про людину, наприклад: «одружений, має трьох дітей, праце­вла­што­ваний, живе з ВІЛ 15 років».

Втім, громадян Молдови серед учасників проекта лише п’ятеро. Решта — громадяни України.
Як це було втілено:
Проект втілила молдовська громадська органі­зація Inițiativa Pozitivă, місцевий аналог україн­ської Мережі ЛЖВ.

Кінотеатр у винних підвалах
Довже­лезні винні підвали — те, чим Молдова славиться здавна. Частина туристів їдуть туди саме заради цього — проїхати кілька десятків кілометрів підземними сховищами вин. Недавно винороби знайшли ще один спосіб отримати прибуток від цієї екзотики. Вже рік у винних підвалах компанії Cricova працює кінозал. Там усе по-справ­жньому: є екран, аудіо­си­стема, ряди крісел. Однак замість поп-корну перед­ба­ча­ється вино й супутні наїдки.

Магазин декору від жінок у складній ситуації
Кишинівська крамниця хенд-мейду Art Story за формою мало чим відрі­зня­ється від десятка подібних як у Молдові, так і в Україні. Там і намиста, й кулони, й листівки, і прикраси для дому чи подвір’я. Але є важливий нюанс: кожну з цих речей зробила жінка, що переживає життєві проблеми. Хтось став жертвою сімейного насильства, хтось сама виховує дітей, хтось живе у бідній сім’ї. Тому співпраця з Art Story для них — шанс заробити на краще життя чи відно­витись після психічних та фізичних травм.
Як це втілено:
Попри комер­ційну складову проекта. за магазином стоїть громадська органі­зація Початок життя. Вона підтримує жінок із сімейними та матері­альними проблемами, й це — один зі шляхів допомоги.

«Квіти для мера»
Кишинів не вирізня­ється красою та охайністю. Чимало будівель — в аварійному стані, площі захаращено кіосками, проспекти — щитами зовні­шньої реклами. Але особливо кишинівці потер­пають від якості доріг та тротуарів: кілька разів на рік частина дороги перетво­рю­ється на провалля, а дрібних вибоїн годі порахувати. Про кишинівські дороги знято не одне відео. Особливо виразно вони вигля­дають узимку:

Частково це поясню­ється бідністю країни, але чимало місцевих переконані, що причина і в безго­спо­дар­ності мера міста Доріна Кіртоаке. У Кишиневі схильні звину­ва­чувати його в багатьох бідах, чи це покладена догори дриґом бруківка на єдиній пішохідній вуличці міста, чи нові кіоски, які з’являються на місці щойно знесених, наче гриби. Щойно відре­мон­товану тепло­трасу знову прорвало? На історичній будівлі побудували вульгарну мансарду? Французьке посольство погрожує закритись, оскільки нова багато­по­вер­хівка будується з порушенням норм і оточує його кільцем? «У всьому винен Кіртоаке» — ця фраза вже перейшла в розряд мемів.
Дороги не раз ставали приводом для флешмобів активних кишинівців. Якось вони влаштували симво­лічний «похорон надій», засипавши вибоїни на дорозі піском і встано­вивши нагорі епітафії своїм надіям:

Але найві­до­мішою стала акція «Квіти для Кіртоаке», яку провели в лютому 2014-го. Тоді вже почав сходити сніг, і дороги молдов­ської столиці вкрились сотнями калюж і тоннами бруду. Щоб привернути увагу до грязюки, активісти висадили у вибоїнах тюльпани.
tulips-chirtoaca
Того ж дня на центральні вулиці Кишинева виїхали десятки поливальних машин — змивати бруд.

Мерія доплачує за охайні двори
Проводити конкурси на найкращий двір серед багато­квар­тирних будинків люблять у багатьох містах. Але здебільшого бонуси обмежу­ються дипломом, табличкою чи лавкою. У Кишиневі подарунки істотніші: це ремонт у дворі на певну суму. Що краще дбаєш, то більше отримуєш. За перше місце мерія ставить дитячий майданчик за 100 тисяч лей (130 тисячі гривень), за друге і третє місця — облаштовує двір на 75 тисяч і на 50 тисяч відпо­відно. Конкурс щорічний і прово­диться навесні — щоб устигнути з ремонтом до літа.

Запис онлайн до будь-якого лікаря
Системами електронного запису до лікарів і в Україні не здивуєш — якщо йдеться про сучасні приватні клініки чи окремі райони великих міст. У Молдові ж ця можли­вість існує для будь-якої лікарні: для цього державою розро­блено сервіс sia.amp.md. Сайт виглядає просто: користувач бачить форму з кількома полями, які треба заповнити: ПІБ пацієнта, клініка, де він зареє­стро­ваний, номер реєстрації та фах лікаря. Після запису пацієнт отримує підтвер­дження телефоном чи на електронну пошту.
Як вийшло втілити:
Це державний проект, система коорди­ну­ється Міністер­ством охорони здоров’я Молдови. Там визнають, що функція онлайн-запису поки доступна не для всіх лікарень: у деяких ще нема для цього сучасних комп’ютерів.

«Особиста корупційна історія» для чинов­ників
Із минулого року Націо­нальне антико­ру­пційне бюро Молдови запро­вадило новий документ, який додається до особистої справи кожного чиновника країни. Це звіти щодо його перевірок чи скандалів, якщо він був у них задіяний. Мета документа — посвідчити порядність чи непоря­дність людини. Особливо важливим він буде при зміні місця роботи. Якщо в такому звіті зафіксовано прояви непоря­дності, людина позбу­ва­ється права займати бодай якусь посаду у владі протягом 5 років із вчинення порушення.
Як вийшло втілити:
Це державний проект, втілений за підтримки ЄС.

Обмін житлом на канікули
Це принцип так званих відпус­ткових контрактів: власники житла в різних містах чи навіть країнах домов­ля­ються на час відпустки переїхати один до одного. Таким чином протягом місяця-двох люди можуть пожити в іншому місці у комфортних умовах і за прийнятною ціною. Для цього треба зареє­стру­ватись на спеці­а­лі­зо­ваному сайті. Там за щорічну плату в кілька десятків євро посере­дники знаходять заявнику житло в обраному населеному пункті, що відпо­відає заданим параметрам. Тоді вже заявник зідзво­ню­ється із власником помешкання і, якщо обом підходять умови, сторони підпи­сують договір.
Як вийшло втілити:
Система house swap працює у США ще з 1985 року. Цьогоріч відпо­відну норму розробило молдовське Міністерство економіки.

Галерея та концертний майданчик у підземному переході
Із чим у жителів міст зазвичай асоці­ю­ються підземні переходи? Крамниці, темрява, сирість і графіті сумнівної художньої цінності. У Кишиневі спробували змінити ситуацію в рамках одного переходу. На один вечір він став виставкою робіт молодих митців та концертним майдан­чиком для нових гуртів. Майже рік тому, в другу суботу жовтня, у переході біля будівлі молдов­ської Академії наук пройшла акція Subterana — Підзе­мелля. Це було так:

(усі фото — locals.md)
Як вийшло втілити:
Ідея належить словакам: у Брати­славі такі хепенінги в підземних переходах стабільно відбу­ва­ються вже кілька років. Слова­цький фонд і підтримав молдовську ініці­ативу. Втілювала проект кишинівські мистецька органі­зація Арт-лабіринт та музична агенція POT Music, яким вдалось залучити й комер­ційних спонсорів. Наприклад, націо­нального мобільного оператора Moldcell.

Велохора
Не те щоб у Молдові дуже розви­нутий велоспорт. Впливових спільнот за зразком Асоціації велоси­пе­дистів Києва там немає, і велодо­ріжки в столиці країни існують суто симво­лічно. При цьому щоліта в Кишиневі відбу­ва­ється багато­ти­сячний фестиваль на велоси­педах — Велохора (хора — тради­ційний молдов­ський танець). Події вже 5 років, і з кожним роком вона стає все масшта­бнішою: на Велохору тепер з’їжджаються й велоси­пе­дисти з України та Румунії. Фотографії колони з сотень учасників захоплюють.

Від початку фестиваль органі­зовує місцевий виробник мінеральної води Gura Cainarului. Те, що колись починалось як промо-акція здорового способу життя, за кілька років перетво­рилось на масштабний міжна­родний фестиваль.

Система спові­щення про перебої в поставках ліків
На сайті pereboi.md можна опера­тивно повідомити, якщо в якомусь населеному пункті нема важливих для життя ліків. У першу чергу система стосу­ється хворих на гепатит та ВІЛ-інфіко­ваних: у їх випадках відсу­тність ліків може бути смертельною. І втілила проект молдовська спілка органі­зацій та фізичних осіб «Ліга людей, що живуть з ВІЛ». Її спеці­а­лісти в підсумку й отримують надану користу­вачами сайту інфор­мацію, передаючи її тим, у чийому розпо­ря­дженні ті чи інші ліки.

Arterapia
Агенція K Lumea заробляє на музичних подіях і фести­валях: протягом року вона проводить у Молдові фестивалі вуличної їжі, місцевої вишиванки — ії, лаванди, бразиль­ської культури та інші. Частина прибутку скеро­ву­ється на проект, завдяки якому відвідини дітьми лікарень стають менш стресовими, а часом і веселішими. Arterapia — це розма­льо­ву­вання парканів та стін ззовні лікарень — і в коридорах чи навіть кабінетах. Заклади буквально перевті­лю­ються: активісті підходять до справи старанно, результат якісний.

Фарбу для проектів Arterapia надає компанія Caparol. Відне­давна спонсором проекта сталв великий медичний молдов­ський інтернет-ресурс E-sanatate.

Проїзний на залізницю
Донедавна для кожної поїздки молдов­ською залізницею, Calea Ferată din Moldova, треба було купувати окремий квиток. Незручно для тих, хто їздить поїздом кілька разів на тиждень чи щодня. Для таких пасажирів із зими діє система абоне­ментів. Вартість місячного абоне­мента залежить від дистанції щоденного маршруту. Якщо він не перевищує 30 кілометрів, то абонемент обійдеться в 270 лей (близько 360 грн). Найдо­рожчий абонемент, для поїздок довжиною 150 кілометрів, обійдеться в 1350 лей.

Текстильна бібліотека
Більше півтисячі зразків тканин можна оглянути й відчути на дотик у кишинів­ській бібліотеці текстилю, яка відкрилась торік. Кожен шматок тканини задоку­мен­товано, відомо конкретне його походження: яка країна, який матеріал, який дім моди, якщо тканину розро­блено там. Допомагає створювати колекцію волон­терка амери­кан­ського Корпусу миру Стейсі Чонг. Перед тим, як приїхати в Молдову, жінка 25 років пропра­цювала в Нью-Йорку у сфері дизайну.


Працює текстильна бібліотека при кишинів­ському Центрі передових техно­логій у сфері дизайну. Його відкрили за допомоги Агентства США з міжна­ро­дного розвитку, USAID. Витрачено на проект більше 300 тисяч євро.

Кампанія мерії щодо дітей-прохачів
Плакати із закликами «Більше не давай їм грошей! Допоможи нам їх захистити» цієї зими з’явились на вулицях Кишинева. Таким чином місцева поліція намага­ється забрати з вулиць малолітніх прохачів. Зазвичай ці діти не діють самостійно, їх експлу­а­тують дорослі, почасти батьки. У Молдові вважають, що краще за батьків про цих дітей потур­бу­ється держава. Тому закли­кають громадян одразу викликати поліцію, а та, прибувши на місце, з’ясує ситуацію та сконта­кту­ється із органами опіки.
Торік завдяки таким зверненням громадян було виявлено 26 дітей.

HY hub
Анонімно прокон­суль­ту­ватись у лікаря потрібної спеці­а­лі­зації за допомогою СМС, дізнатись основну інфор­мацію про своє здоров’я через мобільний додаток тепер можливо будь-кому в Молдові. Студенти місцевого медичного універ­ситету спільно з Товари­ством андро­логії та сексу­ального здоров’я створили додаток HY hub, Health youth hub. Цільова аудиторія додатку — молдовська молодь, яка часто соромиться прокон­суль­ту­ватись у лікаря з приводу якоїсь своєї проблеми. Особливо це стосу­ється тем сексу, яким в HY hub приділено особливу увагу. Інтерфейс додатку виглядає так:

За створення додатку заплатила держава, Міністерство молоді та спорту. Обійшовся проект у 130 тисяч лей — це близько 170 тисяч гривень.

Безко­штовні екскурсії для іноземців
Кишинів, як і Молдова загалом, не є популярним туристичним напрямом. Частіше іноземці опиня­ються тут проїздом. Ситуацію намага­ються врятувати і держава, за сприяння якої органі­зо­вують усе більше фести­валей, і бізне­смени, які особливу ставку роблять на винний туризм. Допомогти туристи­чному іміджу Кишинева намага­ються й прості студенти, які об’єднались в ініці­ативу Free Tour Chisinau. Екскур­соводи-любителі вільно спілку­ються росій­ською, англій­ською, французькою та німецькою. Самі ж, в обмін на знання про місто, отримують якісну мовну практику.
Домовитись про екскурсію можна, надіславши повідом­лення в їхню фейсбук-групу.

Банк донор­ського грудного молока
Щороку в Молдові близько 800 малюків народжу­ються раніше за норму в 9 місяців. І майже всі вони у перші дні життя лишаються без материн­ського молока. Це може викликати ускла­днення в розвитку новона­ро­джених, і через проблеми в шлунково-кишковому тракті вони не набира­тимуть вагу. Врятувати ситуацію має банк грудного молока, який створили в Інституті охорони здоров’я матері та дитини. До донорів там суворі вимоги, перед здаванням молока жінок переві­ря­тимуть на вірусні інфекції. Саме молоко переві­ряють на наявність небез­печних бактерій. Якщо шкідників не знаходять, молоко пасте­ри­зують, запако­вують у спеці­альному контейнері та заморо­жують. Збері­гають його за темпе­ратури в мінус 20 градусів Цельсія.
Ідея створити банк грудного молока прийшла з ЄС: там уже більше двохсот таких центрів, і щороку відкри­ва­ються ще кілька.

Поліція у Viber
Молдовська поліція може дати фору україн­ській у плані викори­стання техно­логій. Її інспе­ктори вже прийняли понад три тисячі звернень через Viber, щодня надходить із півсотні нових. Також готується до випуску мобільний додаток, який ще більше полегшить контакт із право­охо­ронцями. Зокрема, воно дозволить надсилати фото та відео порушень із геоло­кацією.
Кожен патруль молдов­ської поліції має подаровані Китаєм планшети й смартфони зі спеці­альним програмним забез­пе­ченням. Наприклад, при оформ­ленні ДТП поліцейські вже не викори­сто­вують рулетку чи лінійку — все, що треба, виміряє спеці­альний додаток та телефоні.

Театр на крауд­фан­дингу
Кишинів­ський театр spălătorie багато чим вирізна­ється з-поміж решти східно­єв­ро­пей­ських театрів. По-перше, назвою: рідко який театр наважиться назватись Пральнею. По-друге, нечасто теати розмі­щу­ються у підвалі — власне, де в радянські часи були пральня з хімчисткою. Вистави театру також багато в чому новаторські, тексти п’єс художньої керівниці spălătorie Ніколети Єсіненку перекладено кількома мовами. Також театр сам привозить інші цікаві європейські колективи, і навіть створив резиденцію для митців.
spalatorie
У Кишиневі довкола spălătorie оформилась молодіжна тусівка, через яку при театрі відкрито клуб та бар. Однак ані він, ні скромна та неста­більна державна підтримка, ні міжна­родні фонди повністю фінан­сових потреб проекту не покри­вають. Тому театр спробував інший спосіб залучення ресурсів — крауд­фандинг. Спершу з відносно невеликим проектом — тисячею євро на поста­новку вистави American dream. Це виявилось успішним, тож тепер театр збирає на опера­ційну діяль­ність — розробку й поста­новку нових вистав, покра­щення умов праці людей. 12 тисяч євро має вистачити на весь рік.
Наразі на місцевій платформі Guvern24 вдалось зібрати дві тисячі євро. Утім, збір грошей триватиме ще 88 днів.

2% доходу — на громадські органі­зації
Цієї осені молдов­ський парламент має прийняти закон, який дозволив би будь-якому найманому працівнику чи підприємцю Молдови перера­хо­вувати 2 відсотки від свого доходу на потреби якоїсь обраної ним громад­ської органі­зації. Ця сума не опода­тко­ву­ється. Як наслідок, це має зробити молдовські неурядові органі­зації незале­жнішими та ближчими до людей. Оскільки конку­рувати їм доведеться не за гранти західних партнерів, а за симпатії молдован.

Текст: Антон Семиженко.


Серія матеріалів «Далі буде» про Молдову: Орієн­ту­вання на місце­вості | Що ЄС дав Молдові | Чим живе країна: одразу за Дністром | У Здохнєштах, репортаж із глибинки | Ідеї з Молдови, частина 1 | Прощальний подарунок від СРСР — фоторе­портаж про таємний підземний бункер | Голоси: політолог. Інтерв’ю про те, чому так склалось | Як постра­дянські правила перемогли європейські | Ідеї з Молдови, частина 2
Далі за маршрутом — Румунія. За проектом можна слідкувати тут, або ж підпи­суйтесь на нашу розсилку:


usaid

Серія матеріалів стала можливою завдяки проекту «Точне відобра­ження Угоди про асоціацію Україна-ЄС в україн­ських медіа», що реалі­зу­ється Громад­ською органі­зацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товари­ством Лева та Фондом міжна­родної солідар­ності (Польща).
Публі­кація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці амери­кан­ського народу, що була надана через Агентство США з міжна­ро­дного розвитку (USAID) та Міністерства закор­донних справ Респу­бліки Польща. Зміст публі­кації є виключно відпо­від­аль­ністю редакції «Далі буде» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.