Текст Антона Семиженка, усі фото — Lola Lik.

Південні квартали району Амстердам-Ост мають не найкращу репутацію: над залізничними шляхами й однотипними бюджетними будинками височіють сірі корпуси тюрми Білмербаж, Bijlmerbajes. П’ять 14-поверхівок збудували в 1970-х, і хоч у цьому пенітенціарному закладі пріоритетом ставили гуманне ставлення до в’язнів, атмосфера там радісною не була.

Так виглядає Білмербаж.

У липні 2016-го тюрму розформували, а її висотні корпуси перетворили на гуртожиток для біженців, переважно з країн Близького Сходу. Розмістили там тисячу людей. До тих, хто мусив залишити Батьківщину, в Нідерландах ставляться привітно, але часто біженці живуть закритою спільнотою, і, нездатні інтегруватись у місцеве суспільство, ведуть невеселе життя на маленькі соціальні виплати, щокілька місяців змінюючи один гуртожиток на інший. Щоб Білмербаж не став таким же депресивним комплексом, у січні в головному корпусі цієї колишньої тюрми (тому, що праворуч) місто створило креативний центр Lola Lik.

Lola — від leegstandoplossers Amsterdam, Вирішувачі проблем Амстердаму. Це громадська організація, що займається вирішенням проблем певних районів шляхом створення нових можливостей та середовищ, який спонукає до розвитку. Lik у голандській мові має два значення: сленгове “тюрма” й “мазок фарби”. Кольоровість запропонували на противагу звичній сірості будівель. І включили до загальної візуального стилю нового місця.

“Додай свій відтінок”.

Lola Lik — щось середнє між бізнес-центром, навчальним закладом та культурним осередком. Тут можна винаймати офіси (а місця чимало — 9 тисяч м²), однак орендар має попередньо показати, як він залучить до роботи біженців з гуртожитків поруч. Мета — “витягти” біженців із замкненого середовища, показати можливості й прокласти до них шлях. Відтак нинішній центр є протилежністю тюрмі.

“Створюючи культурний хаб поряд із центром для біженців, у ці часи страху й розділення Амстердам пропонує простір для натхнення та побудови зв’язків між людьми”, — ідеться на офіційному сайті Lola Lik.

Відкриття Lola Lik 20 січня 2017 року. В оновленні приміщень та подвір’я активно допомагали біженці.

Перші приміщення в хабі зайняли такі компанії, як, приміром, Startup Kitchen. Цей бізнес заснував біженець із Сирії Джей Асад, який мав у Дамаску кілька ресторанів та крамницю солодощів. На основі колишньої тюремної кухні створив сервіс доставки їжі. За допомогою інших біженців він готує страви кухонь країн Близького Сходу. Чи Refugee Company — компанія, в яку входить і кадрова агенція для біженців, і майстерня, й кафе, і навіть виробництво футболок. Є також культурна агенція, дизайн-бюро, офіс режисерок-документалісток та компанія, що створює тимчасові кінотеатри просто неба.

Також у Lola Lik шиють…

…і підстригають.

“Наше місто розвиває програму Amsterdamse aanpak, Амстердамський підхід, — каже одна з керівниць Lola Lik Енн Шут. — Він про те, що місто активно стимулює ініціативи та діяльність, яка прискорює інтеграцію всіх новоприбулих, надає їм освіту й роботу. Адже Амстердам завжди був міксом національностей — це одна з характеристик міста й те, що завжди робило його класним”.

Більшість компаній в Lola Lik не можуть офіційно працевлаштувати біженців: вони малоприбуткові, а навіть мінімальна зарплатня в Нідерландах чимала. Тому людей з сусідніх гуртожитків беруть на стажування — і в результаті вони отримують навички, контакти й розуміння, як влаштовано комунікацію в голандському суспільстві. Мові їх навчать окремо: при Lola Lik діють курси.

Приміром, у кав’ярні при Refugee Company троє біженців стажуються як баристи. Якщо вони добре себе покажуть, куратори шукатимуть їм роботу в амстердамських кав’ярнях. Таким чином виграють усі: біженці отримують повноцінну роботу, Refugee Company має недорогу робочу силу, місто інтегрує новоприбулих у свої суспільство й економіку.

Також у комплексі діє кіноклуб.

Нестандартний підхід бізнес-центру виправдав себе. 17 березня стало відомо, що останні вакантні приміщення в Lola Lik знайшли своїх орендарів.

“Коли нічого не ясно напевно, можливим є все”