Усі ми бачили фотографії міських районів, де вночі світло, як удень. Або карти Землі в нічний час зі світлими плямами. Цих плям стосу­ється відносно новий термін — світлове забру­днення, light pollution. У цього визна­чення негативний відтінок, оскільки світло в нічний час недобре впливає і на рослини, і на тварин, і на людей у плані фізіо­ло­гічних процесів.

Крім збитих біоритмів, у світлового забру­днення є й масшта­бніший ефект, який виявили британські дослі­дники. Там, де будинки й вулиці підсві­чу­ються найактивніше, бруньки на деревах починають набухати на 7,5 днів раніше, ніж загалом у цій місце­вості.

Дослі­дження прово­дилось масштабно, пише The Guardian. Вчені вивчили стати­стику за 13 років, а десятки добро­вольців фіксували, коли побачили перші листки на платанах, дубах, ясенах та буках.

Вплив світла на дерева відчу­ва­ється по всьому еколо­гі­чному ланцюжку. Ось один із прикладів: метелик зимовий п’ядун харчу­ється молодими дубовими листо­чками. Але в надміру освітлених районах, доки метелик вийде з лялечки, листя дуба вже затвердіє. Відпо­відно, метелик не може його вгризти. А зимовими п’ядунами харчу­ються кілька видів пташок — отже, вплив відчу­вають і вони.

«Це виявилось шкідливим для природи через ефект доміно, — каже один з учасників дослі­дження, Річард Френч-Констант з універ­ситету Ексетера. — Але є й позитивні висновки. Ми виявили, що освітлення червоного спектру такого ефекту не дає. Тому є можли­вість залишити вулиці освітленими без істотного впливу на природний цикл».

Дослі­дження показало лиш кореляцію між освітленням та ранішим настанням природної весни. Автори не ствер­джують, що це єдина причина. Однак, врахо­вуючи, що місцева влада може вирішувати, коли вмикати й вимикати нічну підсвітку, біологи споді­ва­ються, що в містах врахують отриману ними інфор­мацію.