Лишилось менше 20 кілометрів. Щойно тріщина подолає цю відстань, льодовик площею в 5 тисяч квадратних кілометрів із Антар­ктидою вже нічого не пов’язуватиме. Крижина відко­леться з льодового шельфу Ларсен С, ближчого до Південної Америки. Ларсен А й Ларсен В теж колись там були. Перший відко­ловся й розтав 1995-го, другий – 2002-го. Третій почав відко­лю­ватись ще у 2000-х, та остан­нього року процес істотно приско­рився: за два тижні тріщина стала довшою на 18 кілометрів.

Розлам між материком та брилою льоду росте усе швидше.

Остато­чного відколу брили льоду від Артар­ктики науковці з британ­ського універ­ситету Свенсі очікують у найближчі місяці. Але найгірший не власне цей факт: льодовик не спира­ється на сушу, під ним вода – тому рівень Світового океану від власне його зникнення не зміниться. Важли­вішими є процеси, які запустяться потому. Швидше за все, після відколу показаної на малюнку брили весь Ларсен С потро­шиться на менші айсберги та шматки льоду. Тоді величезні масиви конти­нен­тального льоду вже ніщо не стриму­ватиме. Коли вони потра­плять в океан, його рівень зросте приблизно на 10 санти­метрів.

Так було з попере­дніми двома частинами Ларсена: вони відко­лю­вались, і танення конти­нен­тального льоду призводило до глобальних кліма­тичних змін. І руйну­вались вони швидко. Ось як, приміром, зник Ларсен В:

Досі нема чіткої відповіді, чи причиною цих процесів стало глобальне потепління. Та науковці певні, що підви­щення темпе­ратури точно прискорило розпад льодовика. Врешті-решт, до наших днів цей лід ніщо не турбувало десятки тисяч років.