В Україні традиційно дуже мало знають про те, як живуть навіть у сусідніх із нами країнах. Якщо якісь події звідти й потрапляють у стрічки новин, то зазвичай подаються без контексту. Чим зараз живе Словаччина? Чому радіють і за що вболівають угорці? Як сильно з часів соцтабору змінилась Болгарія? А головне — чи є в тих країнах якісь цікаві ідеї, досвіди, практики, які ми можемо втілити тут, в Україні?
Очевидно, що є. Але загалом це нам невідомо. Змінити все просто: треба лиш поїхати на місце й розібратись. Що ми й зробили. Для початку вирішили поїхати на захід від Дністра.
Наскільки успішна в євроінтеграції Молдова? Як Румунії вдалось подолати корупцію на вищих щаблях влади? Чи сильно після розвалу соцтабору змінилась Болгарія? Ми ретельно дослідили ситуацію у всіх цих країнах — спершу з Києва, тоді на місці. Усе, що з’ясували, зібрали в серії матеріалів. Новий текст з’являтиметься кожні кілька днів аж до кінця жовтня.
Усі лінки публікуються тут. Але найзручніший спосіб слідкувати за оновленнями проекта — підписатись на нашу розсилку. Свіжий лист приходитиме до вас щосуботи. Форму підписки знайдете внизу цієї сторінки.
Отже — поїхали!

moldova_map2

Чим відома Молдова, що змінилось в останні роки й що турбує її жителів: детальний ілюстрований огляд.
ЄС уже багато років є найбільшим інвестором Молдови. За допомогою десятків соціальних та інфраструктурних проектів він намагається перетворити Молдову на зразок пострадянської країни, яка успішно трансформується. Куди саме йдуть гроші?
Україну з Молдовою часто розділяють лише сотня метрів річки Дністер. Колись поселення з обох берегів жили спільним життям, зараз у них усе більше відмінностей. Яким є життя великого райцентра півночі Молдови, міста Сороки? Чим це життя схоже, а чим відмінне від українського? Ми розвідали все у місцевих.
У селищі Бахмут центральної Молдови рідко з'являються чужинці. Тим більше журналісти, тим більше — іноземні. Місцеві довго не вірили кореспонденту «Далі буде», що він журналіст. І це саме те, що нам треба: так вийшло побачити життя Молдови не з вітрини. Воно виявилось далеко не райдужним, хоч і з частковими вкрапленнями інфраструктури цілком європейського рівня.
Ми їх знайшли! І чимало, і з різних сфер. Усі цінні — від бази даних суддів до акції «Молдова без насіння», від пунктів порятунку від спеки до астрономічних таборів. Перша частина рясного списку ідей, які незле було б втілити й в Україні.
Радянський союз на прощання залишив Молдові майже завершений гігантський бункер, який в разі чого мав зберегти життя керівництва соціалістичних країн у випадку ядерної війни. Зараз схована в лісі циклопічна споруда відкрита дощам і вітрам. І ми теж туди дійшли, оглянувши доступні куточки. Виявилось, невдовзі від бункера може лишитись хіба що велика яма. Але фоторепортаж не тільки про це.
У Кишиневі виявилось, що за зовнішніми проєвропейськими устремліннями в Молдові цілком добре почуваються і корупція, й імітація реформ, і контроль влади олігархами. Точніше, одним олігархом, вплив якого відчувається у всіх сферах від банків до ЗМІ, від політики до культури. Як так вийшло й на що перетворило країну — у великому підсумковому репортажі.
Як країна розвивалась після 1991-го? Незалежність стала для неї подарунком чи результатом боротьби? Чому 2001-го більшість молдован проголосували за комуністів? І чому численні проекти та мільярдні вкладення ЄС та США лишаються недооціненими? Про це розповідає один з найкращих знавців молдовського політичного та громадського життя, політолог Оазу Нантой.
Іще більше двох десятків цікавих та надихаючих ідей, які ми знайшли в Молдові. Тут — і найбільше в регіоні велосипедне свято Velohora, й ініціатива з прикрашення дитячих лікарень Arterapia, і підземний кінотеатр, і наземний, але сміливий в інших своїх експериментах театр spălătorie. Є, чому повчитись!

Одазу на південь від Чернівців лежить невеликий «край Герца». Зараз це найменший район в Україні з найменшим за населенням райцентром: усього дві тисячі людей. І абсолютна більшість із них є етнічними румунами й говорять румунською. Як живеться містечку, розташованому за два кілометри від кордону з Румунією? Ми поїхали з'ясувати.
90-тисячна Сучава за розміром та значенням нагадує українські Нову Каховку чи Нікополь. От тільки за доглянутістю й рівнем розвитку економіки українські міста зі «столицею» Південної Буковини змагатись не можуть. Особливий акцент тут роблять на розвиток туризму: відреставровано кілька стародавніх пам'яток, до місцевого аеропорту літають лоукостери. Чого вдалось досягти місту, від якого дві години до Чернівців — читайте в репортажі.
За десять років життя в ЄС Румунія отримала від його інституцій 39 мільярдів євро допомоги. Вона пішла на сотні різних проектів в інфраструктурі, сфері охорони здоров'я, прав людини, збереження пам'яток. Ми називаємо лише сім відносно свіжих — але всі вони показові.
Румуни теж активно виходять на вуличні протести: найбільш масовий вразив весь світ у січні 2017-го. Але передвісником цих мітингів були протести восени 2015-го, внаслідок яких уряд пішов у відставку. А причиною виступів стала пожежа в нічному клубі, яка проявила численні проблеми країни. Дізнайтесь деталі в репортажі з мітингу до роковин трагічних подій.
...а також про досвід Молдови та Болгарії. Молодий, але досвідчений політолог Александру Даміан розповідає про те, які реформи Румунії вдались, яка тут роль ЄС та яка — суспільства. Загалом це інтерв'ю підсумовує реформаторські зусилля трьох країн, відвіданих у рамках подорожі.
Онлайн-колекція румунських фільмів у вільному доступі, вина на честь місцевих рідкісних тварин,  повністю біла книгарня на шість поверхів: румуни мають проекти, якими можна пишатись. Насправді, сотні проектів. Ми ж навели кілька десятків — зате з поясненнями, як їх вдалось утілити.

 

Перший репортаж із болгарської столиці. Загальний огляд міста, подорож від спальних районів до центру та розмови з людьми, які трапились на шляху.
2013-го в Софії відбулись масові протести, які привели до зміни кабінету міністрів. Головною рушійною силою була освічена молодь та середній клас: активним болгарам набридла неефективна корумпована держава. Чи задоволені вони результатом своєї версії Майдану? Як їм взагалі живеться в сучасній Болгарії? На цьому зосереджуємось у другому репортажі з болгарської столиці.
На півночі Болгарії, на березі Дунаю розташоване давнє й чимале місто Русе, центр області. Не таке розвинуте й пригладжене, як курортні міста на чорноморському узбережжі, але й не таке занепале, як на півдні, Русе — показовий приклад болгарського провінційного життя. Місцеві кажуть про свою країну, наче про Росію: є столиця, а є решта міст, де все трохи інакше. Чи дійсно це так, переконайтесь у репортажі.
В останні 20 років ЄС профінансував у Болгарії сотні справ на десятки мільярдів євро, це головний інвестор у країну. Ми обрали найцікавіше з поточних проектів.
Як болгари ставляться до ЄС? Чи мають ностальгію за комуністичним минулим? Наскільки відчутно змінилось болгарське суспільство за останні 15-20 років? Про це розповідає політолог Даніель Смілов, не забувши цікавих деталей про агентів КДБ у нинішніх державних структурах, про корупцію, реформи й теперішнє роздоріжжя.
Як змінюється болгарська молодь? Як на людей впливає можливість вільно їздити Європою та вчитись за кордоном? Як почувається громадянське суспільство? Про це та інші питання гуманітарної сфери розповідає софійська культурологиня Петя Колева.
Комуністичні часи популярні навіть серед молодих болгар, народжених значно пізніше 1989-го. Чому так відбувається? Про це говоримо з активісткою Луїзою Славковою, яка провела десятки присвячених культурі пам'яті подій по всій країні.

 


usaid

Серія матеріалів стала можливою завдяки проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції “Далі буде” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.