Спершу — кілька розво­ротів. «Обкла­динка» передмови:

Так часом виглядав знімальний майданчик:

Тепер — цитата:

Найдив­нішим для мене було те, як люди відгу­кнулись на появу цієї книжки. Вони сприйняли її як мисте­цький об’єкт — чого я не міг уявити, коли сидів із редактором у маленькому кабінеті без вікон, вирішуючи, куди яка картинка піде й чому.
Люди ж робили фотознімки книжки й надсилали їх мені. Це десь як із садовим гномом – тільки з книжкою про фільм. Один хлопець закопав її разом з австра­лій­ським прапором у пісок. Інша жінка витягла її на верхівку гори. Для чого комусь це робити? Це ж двокі­ло­грамова книжка.
Метт Золлер Сейц, історик кіно й автор книжки

Метт Сейц і Вес Андерсон, режисер відомих за численні колоритні деталі фільмів, давно товари­шують. Після виходу останньої роботи режисера, «Готель «Гранд Будапешт»», він зробив із Весом серію інтерв’ю про те, як той знімав кіно. Адже стрічка — повністю плід уяви режисера, від сюжету до дрібних деталей інтер’єру. Публіка й критики оцінили задум: минулої неділі Hotel Grand Budapest отримала «Золотий глобус» у номінації «Найкращий мюзикл чи комедія».

Дія фільму розгор­та­ється у вигаданій централь­но­єв­ро­пей­ській країні Зубровці в час між двома світовими війнами. Консьєрж прести­жного готелю «Гранд Будапешт» Густав приймає на роботу молодшим портьє Зеро Мустафу, і заводить з ним дружбу. Тимчасом давня відві­ду­вачка готелю й прихильниця Густава мадам Д. помирає, лишивши у спадок картину «Хлопчик і яблуком». Син пані Д. Дмитрій, вважаючи, що картина є великою цінністю, не погоджу­ється з заповітом і розпо­чинає полювати на полотно. Усе відбу­ва­ється на тлі строкатих інтер’єрів, кумедних діалогів і цікавих деталей. Фільм вийшов і в україн­ський прокат. Хто не бачив цілого — ось трейлер до стрічки:

Ще кілька розво­ротів книжки:
afd50d93dc9a1456b9eb571b905da596

167c059d5356b4ad2a56d93d560b14ca

А ось як виглядала інша книжка Метта Сейца, присвячена загалом творчості Андерсона:

717PNVPTxCL 71iQmi05AtL

Зобра­ження з Behance та Amazon.