Текст: Антон Семиженко, фото schmidt hammer lassen architects.

Портова зона данського Орхуса тривалий час була занедбана. Індустрі­альний пейзаж, велика транс­порта розв’язка, пустирі, пилюка — хоч місце й недалеко від центру, затри­му­ватись тут не хотілось. Мерія цього другого за населенням данського міста (319 тисяч, трохи більше за Херсон) роками планувала оживити територію. 2005-го визріла ідея: збудувати на вільному місці великий громад­ський центр. Щоб можна було і послугами мерії скори­статись, й цікаву лекцію відвідати, й поїсти чи закупитись. Але головний акцент місця далекий від комерції чи державних послуг. В основу центру вирішено поставити знання — тому більшість його площі займає нова міська бібліотека.

Спершу чіткої ідеї, як вигля­датиме й функціо­ну­ватиме майбутній громад­ський простір, не було. Увира­знили проект консуль­тації з містянами. Орхусці захотіли майстер-класів та концертів, а також дитячих майдан­чиків. І автомо­більну парковку.
2009-го данське архіте­кторське бюро schmidt hammer lassen перемогло в конкурсі на будів­ництво нового центру. Його назвали Dokk1 — як данину вантажним докам, що раніше тут були.

Одразу біля будівлі проходить лінія місцевої електрички, поряд також жваве автомо­більне шосе й поромна станція з рейсами на Копен­гаген. Цьому місцю судилось бути хабом — точкою перетину людей, знань, емоцій та культур, вирішили архіте­ктори. Тому включили у проект і станцію електрички. Одразу з поїзда люди можуть пройти до невеликих крамниць та муніци­пального серві­сного центру. А піднявшись вище, потра­плять у величезний, на 18 тисяч квадратних метрів, бібліо­течний простір на два поверхи. Там нема стін: усе розме­жовано стелажами, диванами, лампами та зрідка бар’єрами.

— Бібліотека не є чимось статичним, це постійний процес співтво­рення. Користувачі просто пересу­вають меблі туди-сюди, ми навіть не можемо це контро­лювати. І це чудово, адже показує, що люди почува­ються тут, як удома, — каже Сісдель Бек-Петерсен, відпо­від­альна за інтер’єр.

Головне в цій бібліотеці, як і в інших, книжки та комп’ютери з доступом в інтернет та до баз даних наукової літератури. Але це далеко не єдина складова закладу. Акцент у Dokk1 зроблено на людях та зв’язках між ними. Тому ключовим елементом оформ­лення холу є великий довгий дзвін. Він дзвонить щоразу, коли в Орхуському пологовому будинку народжу­ється дитина.

У бібліотеці враховано потреби тих, хто хоче побути на самоті: є чимало куточків, де можна усамі­тнитись із книжкою чи горням кави. «Ми ж усі люди: часом хочемо побути наодинці, інколи хочеться здалеку поспо­сте­рігати за іншими, а колись треба й побути в компанії, — каже Марі Остергард, директорка бібліотеки, яка протягом десяти років працювала над втіленням проекту. — Ми хотіли створити місце, яке задовольняло б ці потреби. Тому головною метою при плану­ванні інтер’єру було створити різні типи просторів для різних способів прове­дення часу».
Для тих, хто прагне соціа­лі­зу­ватись, теж є чимало всього, від щільної програми публічних лекцій та майстер-класів до концертів.

За побажа­ннями містян, довкола бібліотеки облаштували дитячі майданчики — аж три.

А під землею є парковка. Варта окремої уваги: це найбільший у Європі повністю автома­ти­зо­ваний парку­вальний комплекс, на тисячу парко­місць. Погляньте, як він працює:

Перео­сми­слена концепція бібліотеки виявилась дуже успішною: якщо на момент відкриття Dokk1 книго­збірня мала 1800 відві­ду­вачів на день, то тепер — на дві тисячі більше, й цей показник продовжує зростати. «Гібридна бібліотека», як прозвали проект у світі, торік отримала відзнаку Міжна­родної федерації бібліо­течних асоціацій (IFLA) як найкраща громадська бібліотека світу. «Таке враження, що ми виявили потребу, про яку містяни часом навіть не здога­ду­вались, — каже Остергард. — І заповнили її».

За цим лінком — pdf-файл брошури про проект. Текст там лише данською, однак можна розди­витись деталі плану­вання будівлі, додаткові фото й візуа­лі­зації. Є там і дані про вартість проекту — щоправда, дуже загальні. І стосу­ються вони не лише Dokk1, а всієї програми ревіта­лі­зації території довкола Орхуського порту. Загалом із міської скарбниці та бюджету Данії на це пішло 2,1 мільярди данських крон, або ж $300 мільйонів.