Текст: Антон Семиженко, фото schmidt hammer lassen architects.

Портова зона данського Орхуса тривалий час була занедбана. Індустріальний пейзаж, велика транспорта розв’язка, пустирі, пилюка — хоч місце й недалеко від центру, затримуватись тут не хотілось. Мерія цього другого за населенням данського міста (319 тисяч, трохи більше за Херсон) роками планувала оживити територію. 2005-го визріла ідея: збудувати на вільному місці великий громадський центр. Щоб можна було і послугами мерії скористатись, й цікаву лекцію відвідати, й поїсти чи закупитись. Але головний акцент місця далекий від комерції чи державних послуг. В основу центру вирішено поставити знання — тому більшість його площі займає нова міська бібліотека.

Спершу чіткої ідеї, як виглядатиме й функціонуватиме майбутній громадський простір, не було. Увиразнили проект консультації з містянами. Орхусці захотіли майстер-класів та концертів, а також дитячих майданчиків. І автомобільну парковку.
2009-го данське архітекторське бюро schmidt hammer lassen перемогло в конкурсі на будівництво нового центру. Його назвали Dokk1 — як данину вантажним докам, що раніше тут були.

Одразу біля будівлі проходить лінія місцевої електрички, поряд також жваве автомобільне шосе й поромна станція з рейсами на Копенгаген. Цьому місцю судилось бути хабом — точкою перетину людей, знань, емоцій та культур, вирішили архітектори. Тому включили у проект і станцію електрички. Одразу з поїзда люди можуть пройти до невеликих крамниць та муніципального сервісного центру. А піднявшись вище, потраплять у величезний, на 18 тисяч квадратних метрів, бібліотечний простір на два поверхи. Там нема стін: усе розмежовано стелажами, диванами, лампами та зрідка бар’єрами.

— Бібліотека не є чимось статичним, це постійний процес співтворення. Користувачі просто пересувають меблі туди-сюди, ми навіть не можемо це контролювати. І це чудово, адже показує, що люди почуваються тут, як удома, — каже Сісдель Бек-Петерсен, відповідальна за інтер’єр.

Головне в цій бібліотеці, як і в інших, книжки та комп’ютери з доступом в інтернет та до баз даних наукової літератури. Але це далеко не єдина складова закладу. Акцент у Dokk1 зроблено на людях та зв’язках між ними. Тому ключовим елементом оформлення холу є великий довгий дзвін. Він дзвонить щоразу, коли в Орхуському пологовому будинку народжується дитина.

У бібліотеці враховано потреби тих, хто хоче побути на самоті: є чимало куточків, де можна усамітнитись із книжкою чи горням кави. “Ми ж усі люди: часом хочемо побути наодинці, інколи хочеться здалеку поспостерігати за іншими, а колись треба й побути в компанії, — каже Марі Остергард, директорка бібліотеки, яка протягом десяти років працювала над втіленням проекту. — Ми хотіли створити місце, яке задовольняло б ці потреби. Тому головною метою при плануванні інтер’єру було створити різні типи просторів для різних способів проведення часу”.
Для тих, хто прагне соціалізуватись, теж є чимало всього, від щільної програми публічних лекцій та майстер-класів до концертів.

За побажаннями містян, довкола бібліотеки облаштували дитячі майданчики — аж три.

А під землею є парковка. Варта окремої уваги: це найбільший у Європі повністю автоматизований паркувальний комплекс, на тисячу паркомісць. Погляньте, як він працює:

Переосмислена концепція бібліотеки виявилась дуже успішною: якщо на момент відкриття Dokk1 книгозбірня мала 1800 відвідувачів на день, то тепер — на дві тисячі більше, й цей показник продовжує зростати. “Гібридна бібліотека”, як прозвали проект у світі, торік отримала відзнаку Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій (IFLA) як найкраща громадська бібліотека світу. “Таке враження, що ми виявили потребу, про яку містяни часом навіть не здогадувались, — каже Остергард. — І заповнили її”.

За цим лінком — pdf-файл брошури про проект. Текст там лише данською, однак можна роздивитись деталі планування будівлі, додаткові фото й візуалізації. Є там і дані про вартість проекту — щоправда, дуже загальні. І стосуються вони не лише Dokk1, а всієї програми ревіталізації території довкола Орхуського порту. Загалом із міської скарбниці та бюджету Данії на це пішло 2,1 мільярди данських крон, або ж $300 мільйонів.