Автома­тична міжпла­нетна станція Dawn, «Світанок» о 13:39 за Київським часом долетіла до орбіти карли­кової планети Церера. Летіла 46 мільйонів кілометрів і сім років. І не забарилась повідомити про фініш у своєму твітері:

Це перший випадок успішного входження в орбіту карли­кової планети. Астероїд, зокрема, цікавий тим, що в його складі наявна вода: поверхня небесного тіла, за попере­дніми даними, покрита льодом. Церера – найбільший об’єкт у поясі астероїдів між Марсом і Юпітером. Його дослі­дження допоможе з’ясувати деталі зародження Сонячної системи. За словами представ­ників NASA, космічні тіла на кшталт Церери були «будівельними блоками» для Венери, Землі й Марсу. Перед тим, як долетіти до Церери, Dawn дослі­джувала подібний, але менший астероїд Весту. На ньому води немає. Підлі­таючи до Церери, апарат зробив і надіслав на Землю фотознімки астероїда. На одному з них чітко видно дві білі плями: Cerera-dots_dalibude Науковці та співчу­ваючі висунули одразу вісім версій їх походження:
1. Соляна кірка.
2. Сяючі метали.
3. Лід.
4. Водяна пара.
5. Льодяні вулкани – кріовулкани, які замість лави вивер­га­ються лід чи вода. Науковці вірять, що такі вулкани можливі в холодніших, ніж Земля, місцях.
6. Встановлені іншопла­не­тянами концен­тратори сонячного світла: його там мало, тому потрібно збирати. Це явно версія космічних ентузі­астів. Як і дві інші:
7. Генетично створені іншою цивілі­зацією колоністи.
8. Це космічний човник.
Тимчасом у NASA випустили присвячене Церері відео, в якому, зокрема, пояснюють, чому англійська назва сухих сніданків – cereals – подібна до назви цього астероїда.

Відповідь: і перше й друге беруть початок від імені давньо­рим­ської богині земле­робства та зерна Церери.