Кожні дві хвилини служби поліції країн ЄС отримують повідом­лення про зникнення дитини. Більшість відшу­кують протягом доби, але є діти, які вважа­ються загубленими десятки років. У Бельгії символом зниклих дітей став Ліям Ванден Бранден. Він пропав у травні 1996-го, маючи всього два роки. І попри те, що зачіпок нема, родина досі його шукає.

Цьогоріч органі­зація Child Focus, яка займа­ється порятунком зниклих та сексу­ально експлу­а­то­ваних дітей, переконала націо­нальний банк Бельгії випустити в обіг один мільйон двоєв­рових монет. На їхньому звороті — зобра­ження обличчя Ліяма, текст «Зник безвісти» англій­ською, французькою та голланд­ською, а також лінк на сайт Child Focus. Це перша монета в історії, що містить на собі веб-адресу.

На сайті акції Coins of hope, «Монети надії», можна побачити карту Європи з більшими чи меншими точками. Це позначки людей, які сфото­гра­фу­вались із новою монетою. Так можна прослід­кувати поширення монет конти­нентом.

CoinsOfHope_2

Можливо, Ліяма вдасться знайти. Але суть акції не лише в цьому. На Coins of Hope — інфор­мація про десятки бельгій­ських дітей, яких досі не вийшло знайти. Монети лише поширюють інфор­мацію та закли­кають бути уважнішими до проблеми. Нижче — присвячена акції соціальна реклама. Вона голланд­ською, але в налашту­ваннях можна увімкнути англійські субтитри.

У схожий спосіб інфор­мацію про зниклих дітей поширювали в Канаді. Там портрети дітей та дані про них друкували на поштових марках. А в Бразилії у районі, де хтось зник, інфор­мація скидалась через wi-fi на принтери в межах кварталу.