Текст: Антон Семиженко, фото з conversa.ptvisao.sapo.pt авторства Луїша Барри.

— Два тижні тому я ще не мав такої комірки, — каже лісабон­ський бездомний Жорж Мартінш. — Тому, коли повер­нувся з роботи до своїх речей — виявилось, що хтось їх украв. Довелось починати все спочатку, шукати одяг… Це було звичною подією в житті.

Життя безха­тченків не вирізня­ється стабіль­ністю. Чи не найгірший момент існування на вулиці — в тому, що скромне набуте майно легко украсти. Якщо безха­тченко не носить усе з собою — майже гаран­товано, що рано чи пізно людина залишиться навіть без тих пожитків, що має, й відстань до кращого життя знову збіль­шиться.

В лісабон­ській асоціації Дружня розмова (Associação Conversa Amiga) усвідомили, що наявність невеликого місця, де безхатько може безпечно зберігати своє майно, істотно покращить якість життя та перспе­ктиви цих людей. Облаштувати таке місце нескладно: потрібно лиш трохи простору в безпе­чному районі та залізні шафки на замках. Так з’явився проект Cacifos Solidarios, Скриньки солідар­ності.

Проект втілили досить швидко: землю виділила мерія Лісабона, гроші на локери та їх встанов­лення зібрали за допомогою порту­галь­ської крауд­фан­дин­гової платформи. Вистачило кількох тисяч євро.

Кожна скринька має відсіки для різного виду речей, від одягу (найбільший, щоб сорочки чи штани не м’ялись) до продуктів. Врахо­вуючи, що їжа в безха­тьків часто не першої свіжості, цей відсік із посиленою ізоляцією знахо­диться в самому низу шафки.

Але головна користь проекту виявилась навіть не в цьому. Адже, давши безхатьку ключ від шафки (а кожен локер надається в користу­вання на рік), Дружня розмова отримує локацію, за якою зможе тримати контакт із конкретною людиною. Зверніть увагу на щілину для листів у дверцятах кожної шафки: через неї волонтери залишають безха­тькам повідом­лення про різно­ма­нітні курси та можли­вості. Також їм допома­гають із документами — щоб люди змогли отримати державну медичну допомогу чи пенсію. Іще в штаті асоціації є психологи, які допома­гають людям у скруті. Якщо безхатько ходить на візити до психолога, то отримує в шафку поради від спеці­а­ліста й інфор­мацію про подальші консуль­тації.

Associação Conversa Amiga займа­ється цим профе­сійно: вона почалась із того, що її активісти й активістки пропо­нували безко­штовний гарячий чай та розмову лісабонцям, яким сумно чи скрутно.

За кілька місяців роботи проекта кілька його учасників уже змогли знайти собі житло чи почати програми з реабі­лі­тації, повідомляє AFP. Цьогоріч Дружня розмова планує встановити ще 36 шафок, на додачу до теперішніх 24-х. До охоплення всіх 800 безха­тьків, які, за прибли­зними оцінками, живуть у Лісабоні, ще далеко. Однак завдяки цим зусиллям їх, напевно, стане менше.