7 проектів ЄС у Болгарії

Хоч Болгарія увійшла до ЄС одночасно з Румунією, різниця в прогресі цих двох країн істотна. Це помітно в тому числі й по проектах Євросоюзу в обох країнах. Щодо фінансової підтримки діє принцип more for more: якщо пілотні проекти показали свою ефективність, подальше фінансування буде більш щедрим і діставатиметься легше. У протилежному випадку грошей буде менше й тільки на найбільш необхідне.
В Румунії проекти ЄС трапляються на кожному кроці, у сферах від інфраструктури до збереження історичних пам’яток у віддалених місцях. Натомість у болгарських новинах звикаєш до повідомлень про судові процеси ЄС із країною щодо недотримання домовленостей. Тому європейська допомога країні не надто різноманітна й щедра. Хоча кілька цікавих кейсів усе одно знайшлось.

70 млн євро на нову систему громадського транспорту 
У курортному приморському місті Бургас 2007-го запланували модернізувати систему громадського транспорту. І не просто запустити нові маршрути чи оновити парк автобусів: мерія вирішила створити систему швидкісного автобусного транспорту за прикладом бразильської Курітіби, із виділеними смугами на автошляхах, із зупинками-платформами, де можна буде одразу платити за проїзд. Європейський фонд регіонального розвитку виділив на це 70 мільйонів євро, програма втілюється. Уже закладено перші камені нової автостанції, поставлено кілька нових зупинок та придбано 67 автобусів, 39 з яких — подвійні. Крім мережі автобусних ліній, у Бургасі розвивають систему велодоріжок та будують нові пішохідні шляхопроводи.

Презентація нових автобусів.
У новому автобусному депо.
У новому автобусному депо.

Стажування молодих підприємців у США, Китаї та Сингапурі
Програма Алеко запропонована болгарським депутатом Європарламенту Андрієм Новаковим, і, окрім Болгарії, стосуватиметься й інших країн ЄС. Суть її в тому, щоб 200 відібраних молодих підприємців із країн Євросоюзу відвідали компанії, які практикують інноваційний підхід у бізнесі та втілюють найкращі практики. Більшість із цих компаній зараз розташовані у США та Китаї, та й у самих країн є, чому повчитись. Тож у рамках цього проекту сотні молодих європейців щороку їздитимуть у названі країни, а також до Сингапуру — набиратись знань. Із тим, щоб потім ефективніше розвивати власні проекти.
Запуститься програма наступного року, тож її конкретний бюджет поки що невідомий.

108 мільйонів на захист кордону
Болгарія — серед країн, куди потік біженців із Сирії та інших проблемних країн Північної Африки та Близького Сходу один із найбільших. Більшість із них їдуть далі на захід, головним чином до Німеччини (хоч Болгарія й облаштувала кілька таборів для біженців, також за кошти ЄС), тисячі нелегальних мігрантів створюють напруження на кордоні. Щоб якось впорядкувати потік людей, у Європі створено сили прикордонного реагування — групи спеціально навчених службовців із власним транспортом, які можуть і допомогу надати, і з документами допомогти, й ізолювати тих, хто прибув на континент із недобрими намірами чи, приміром, потерпає від місцевих. Також серед заходів — будівництво стін на кордонах країн, щоб біженці могли потрапляти всередину лише через пропускні пункти. Зараз Болгарія будує стіну на кордоні з Туреччиною та паркан на грецькому кордоні. На це теж ідуть європейські гроші.

38 млн євро на завершення Софійської кільцевої дороги
Болгарська столиця, крім того, що є найбільшим містом країни, знаходиться на важливому напрямку з півночі на південь, який сполучає Румунію та Грецію. Усе більший потік транспорту заважав західним районам столиці, додаючи логістичних та екологічних проблем. Вирішено будувати нову кільцеву дорогу. Останній західний відрізок завдовжки у два кілометри завершено цього літа. Як виглядає ключова розв’язка цієї ділянки дороги згори, видно на заголовному фото. А нижче — вигляд з рівня водіїв.

5,8 млн євро молочарям за зниження надоїв
Ці гроші болгарські фермери, які спеціалізуються на виробництві коров’ячого молока, отримали лише цьогоріч, у рамках загальної програми допомоги європейським молочарям. При цьому мета допомоги звучить незвично: гроші йдуть на компенсацію втрат тим, хто свідомо зменшує виробництво молока. Це робиться для того, щоб трохи підняти ціну молока на континенті: зараз воно надто дешеве й чимало фермерів просто не можуть покрити витрати на годування й утримання корів. Менша кількість молока на ринку спричинить ріст цін — і це, врешті-решт, допоможе втримати бізнес на плаву.

762 тисячі євро на пункти прокату електровелосипедів
Це спільний проект Румунії та Болгарії: пункти прокату з’являться в містах по обидва боки Дунаю. Усього задіяно 16 міст. У Болгарії це, зокрема, Варна, Велико-Тирново й Сілістра, а в Румунії — Калараш, Крайова та Александрія. Ініціатори проекта, організація Interreg, закупить 240 електровелосипедів і розподілить їх порівну між двома країнами. У кожному з міст буде обладнано пункти прокату, три години користування велосипедом обійдуться дешево навіть за українськими мірками: в один євро. За цей час можна проїхати 50-70 кілометрів. Словом, побачити майже все місто.
А, наприклад, у Велико-Тирново, одній з колишніх столиць Болгарії, є, на що подивитись:

102 мільйони євро для малого та середнього бізнесу
Ці гроші йдуть на дотації підприємцям, чи на “підйомні” тим, хто вирішив почати власну справу в сільській місцевості. Економіка Болгарії вже котрий рік у стагнації, й уряд країни сподівається, що саме малий та середній бізнес допоможе повернутись до зростання. Поступово цей підхід дає плоди: очікується, що 2016-го економіка Болгарії покаже півтора відсотки зростання ВВП.

Текст: Антон Семиженко, фото Wikipedia та transportburgas.bg.


usaid

Серія матеріалів стала можливою завдяки проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).
Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю редакції “Далі буде” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.