Близько половини сучасних чоловіків Західної Європи мають спільного предка з часу бронзової доби. Ким він був і де жив, невідомо, але вплив чоловіка чітко видно у геномі нащадків.

Дослі­дження європей­ських генетиків, результати якого опублі­ковано в журналі Nature Genetics, було таким: вчені вивчили різницю між Y-хромо­сомами 1200 чоловіків з 26 генерацій по всьому світу. Ця хромосома переда­ється лише від батька до сина, відтак за характером мутацій можна «побачити», як розви­вались предки чоловіка. А об’єднавши схожі мутації, сформувати генетичне «родове дерево». Виявилось, що на певних територіях у певний час відбу­вався сплеск мутацій, «дерево» там більше нагадувало розга­лу­жений кущ. Так було 190 тисяч років тому, коли жив предок усіх сучасних чоловіків. Такі ж кущі спосте­рі­га­ються 50–55 тисяч років тому в Європі та Азії й 15 тисяч років тому в Сполу­чених Штатах. І в різні часи 4–8 тисяч років тому спосте­рі­га­ються локальні «вибухи» спорі­дне­ностей у геномі в еквато­рі­альній Африці, Західній Європі, Південній та Східній Азії.

Із чим пов’язані ці сплески? Вчені переконані, що або з геогра­фі­чними відкри­ттями, або з техні­чними іннова­ціями. У першому випадку людство відкривало нові щедрі на ресурси землі. В другому якась відносно компактна група чоловіків опано­вувала нову техно­логію: виробництво металу, колісний транспорт чи органі­зовані військові дії. Це дозволяло групі швидко встанов­лювати свою владу на значній території. Лідери угруповань, відтак, збирали всі «вершки», заплі­днюючи й маючи потомство від жінок, які опинились на підвладних землях. Нащадком одного з таких «альфа-самців», який жив близько 4 тисяч років тому, і є половина західно­єв­ро­пей­ських чоловіків.

Це лише одне з численних відкриттів, які стають можливими завдяки оцифну­ванню масиву генетичної інфор­мації. Генетики переконані, що дослі­дження big data у цій сфері зробить відомим ще не один десяток важливих фактів.