Близько половини сучасних чоловіків Західної Європи мають спільного предка з часу бронзової доби. Ким він був і де жив, невідомо, але вплив чоловіка чітко видно у геномі нащадків.

Дослідження європейських генетиків, результати якого опубліковано в журналі Nature Genetics, було таким: вчені вивчили різницю між Y-хромосомами 1200 чоловіків з 26 генерацій по всьому світу. Ця хромосома передається лише від батька до сина, відтак за характером мутацій можна «побачити», як розвивались предки чоловіка. А об’єднавши схожі мутації, сформувати генетичне «родове дерево». Виявилось, що на певних територіях у певний час відбувався сплеск мутацій, «дерево» там більше нагадувало розгалужений кущ. Так було 190 тисяч років тому, коли жив предок усіх сучасних чоловіків. Такі ж кущі спостерігаються 50-55 тисяч років тому в Європі та Азії й 15 тисяч років тому в Сполучених Штатах. І в різні часи 4-8 тисяч років тому спостерігаються локальні «вибухи» спорідненостей у геномі в екваторіальній Африці, Західній Європі, Південній та Східній Азії.

Із чим пов’язані ці сплески? Вчені переконані, що або з географічними відкриттями, або з технічними інноваціями. У першому випадку людство відкривало нові щедрі на ресурси землі. В другому якась відносно компактна група чоловіків опановувала нову технологію: виробництво металу, колісний транспорт чи організовані військові дії. Це дозволяло групі швидко встановлювати свою владу на значній території. Лідери угруповань, відтак, збирали всі «вершки», запліднюючи й маючи потомство від жінок, які опинились на підвладних землях. Нащадком одного з таких «альфа-самців», який жив близько 4 тисяч років тому, і є половина західноєвропейських чоловіків.

Це лише одне з численних відкриттів, які стають можливими завдяки оцифнуванню масиву генетичної інформації. Генетики переконані, що дослідження big data у цій сфері зробить відомим ще не один десяток важливих фактів.