Джон Балдесарі відомий тим, що почав вставляти фотографії й написи у свої картини, що почав вставляти великі кольорові цятки на зображення людських облич, і що якось, іще в 1979-х, спалив весь свій попередній доробок. Це одна точка зору. Інша — що він є одним із найплідніших і найвпливовіших концептуалістів у світі (звичайно, також частина людей переконані, що його творчість претензійна й не має жодного сенсу). Ще одна — що він відлюдник, який тихо живе і працює в невеликом містечку на півдні Каліфорнії. Іще — що це друг і земляк іншого відомого американця, співака Тома Вейтса. Нещодавно він провідав Балдесарі в його студії. І поговорив про те, хто він, взагалі, такий.
Слухати не менш цікаво, ніж дивитись.

Українською:

— Це олівець Джона Балдесарі. Це стілець Джона Балдесарі. Це — те, що Джон Балдесарі бачить, коли сидить за своїм столом. Це — фільм про Джона Балдесарі, митця.

“Коротка історія Джона Балдесарі”

Джон Балдесарі вирішив, що цей фільм маю озвучити я, Том Вейтс.
— Він має чудовий голос.
— Дякую, Джоне. Джона Балдесарі називають хрещеним батьком концептуального мистецтва, майстром привласнення, сюрреалістом цифрової епохи. Він зробив малюнки, фотографії, білборди, відео, фільми, скульптури, цифрове мистецтво, кредитні картки, а також програму для iPhone. У 1970-му Джон Балдесарі спалив усе, що він зробив.
— Це було в крематорії: моя власність мала би бути кремованою.
— Ми повернемось до цього. Джон Балдесарі — видатна фігура, заввишки два метри.
— Мене часто питають різне на кшталт “Як там погода?” і все таке.
— Двері у студії Джона Балдесарі мають два вічка: для людей звичайного зросту, і для Балдесарі. Джона Балдесарі цікавить зріст Клінта Іствуда.
— Наскільки він високий?
“Достатньо високий”
— Джона можна миттєво впізнати за його великою красивою бородою.
— Вона практично того ж кольору, що й моє волосся.
— Джон Балдесарі мав понад 200 особистих виставок, і понад тисячу колективних виставок. Серед нагород і відзнак Джона — членство в Американській академії мистецтв та літер, у Американській академії мистецтв і наук, і “Золотий лев” за прижиттєві досягнення на Венеційській бієннале у 2009-му. Боже правий!
Це кавоварка Джона Балдесарі. Це пароль до wi-fi Джона Балдесарі. За сто років, на думку Джона Балдесарі, його пам’ятатимуть, як:
— Хлопця, який ставив крапки на людські обличчя.

01:55

— Джон Балдесарі настільки успішний, що він не носить абсолютно нічого у своїх кишенях.
— Жодної дрібниці.
— Джон Балдесарі народився й виріс у місті Нейшнал у Каліфорнії, за 15 хвилин від мексиканського кордону. Інший колишній мешканець цього містечка — я, Том Вейтс. Мистецькою сценою в місті Нейшнал у 1960-х були…
— Мабуть, це був я.
— Джон друкував текст на полотні й називав це “мистецтво”. Також він робив фотознімки з потенційно поганими композиціями й називав це “неправильно”.
— Справжнє мистецтво назве себе таким саме.
— У 1970-му Джон Балдесарі вирішив кремувати всі картини, які він зробив із травня 1953-го по березень 1966-го.
— У мене досі є попіл у бронзовій урні, оформленій як книжка. Добре пасує до книжкової полиці.
— Це книгозбірня Джона Балдесарі. Це канцелярські кнопки Джона Балдесарі. Якось Балдесарі сказав, що найважливішим митцем 1960-х був не Енді Воргол чи Джаспер Джонс, а кінорежисер Жан-Люк Годар.
— Мабуть, я так і сказав.
— Джон Балдесарі має величезну колекцію кадрів із фільмів, організовані за певною темою.
— Хлопець на коні, індіанець на коні, хлопець зі стрілою в тілі, індіанець, який падає з коня. І багато кадрів з поцілунками.
— Це собака Джона Балдесарі, Джотто. У 1971-му Джон Балдесарі зробив знамените оголошення.
— Я більше не робитиму нудного мистецтва.
— Балдесарі зробив відеозапис, на якому він писав цю фразу, доки не скінчилась плівка. Я більше не робитиму нудного мистецтва. У Балдесарі багато фотографій, на яких — він сам. То закриває своє обличчя різними капелюхами, то махає човнам, то вдаряє різні речі клюшкою для гольфу. Він створював мистецтво.
— Я створюю мистецтво. Я створюю мистецтво. Я створюю мистецтво.
— Одного дня Джон Балдесарі зробив просте відкриття. Крапки.
— У мене просто були цінники-наліпки, які я використовував для чогось іншого, для якоїсь іншої графіки. Я помістив їх на обличчя — і відчув, як наче літак упав.
— Роботу Балдесарі називали класною, кумедною, інтелектуальною, сардонічною, провокативною.
— Я думаю, це просто моє сприйняття світу.

“Балдесарі виграє стипендію Гугенхайма”, “Миттєва слава”.

04:20

— Ім’я Джона Балдесарі знають у всьому світі. Леді думають, що його ім’я звучить сексуально.
— Я можу з цим жити.
— Недавня касова виставка Балдесарі “Чиста краса” відкрилась у галереї “Тейт модерн” у Лондоні, тоді помандрувала до Барселони, тоді до Лос-Анджелеської академії сучасного мистецтва. І, нарешті, приземлилась в Метрополітен-музеї Нью-Йорку. Джон Балдесарі вплинув на ціле покоління провідних світових митців. Його студія заповнена листівками з подякою та підписаними книжками. Деякі з присвят висловлюють “вдячність”, “дружбу”, “дякую”, “ментор”. Джон Балдесарі вірить, що кожен молодий митець повинен знати три речі. Перша:
— Талант дешевий.
— Друга:
— Ти маєш бути охоплений пристрастю, яку не зможеш контролювати.
— І третя:
— Бути у потрібному місці в потрібний час.

“Усе, крім мистецтва, з цієї картини видалено. Жодна ідея не торкнулась цієї роботи.”

— Я більше не робитиму нудного мистецтва. Я більше не робитиму нудного мистецтва. Я більше не робитиму нудного мистецтва!
Це Джон Балдесарі махає “до побачення”. Бувай, Джоне.