У першій частині матеріалу про мапу звуків світу aporee ми розповіли про те, чому і як почався проект, і вибрали з майже 30 тисяч шумів десять цікавих. У цьому матеріалі ми підготували десяток звуків з України й розповіді про радіо та мобільні додатки проекта. А також, звичайно, продовження мандрівки звуками світу. З неї й почнемо.

ПОДОРОЖ. ПРОДОВЖЕННЯ
Сміх гієн у біля готелю Tewodros у Харері, Ефіопія


Вночі гієни часто вештаються цим містом і голосно перегукуються. Особливо багато їх довкола смітників.
У 150-тисячному Харері гієни вважаються союзниками людей. Іще 500 років тому оточене захисною стіною місто впустило тварин усередину — із тим, щоб вони, поїдаючи людські відходи, знизили можливість інфікування містян. Є в цьому й негативний бік: гієн стало багато, їстівного сміття забракло й вони почали нападати на свійських тварин. Тому з ХІХ століття, за легендою, гієн стали підгодовувати. Зараз цього майже не роблять, але раз на рік місто готує мимовільним союзникам подарунок — вівсянку з якісним, чистим вершковим маслом. Вважається, що першими страву пробують лідери гієнячих зграй. Якщо вони з’їдають більше половини миски вівсянки — значить, рік буде врожайним та успішним. Якщо менше, або взагалі не торкаються страви — місцеві починають молитись, щоб відвернути від себе лихо.

Спів ненців у сніговій пустелі Заполяр’я

У чумі посеред сніжної пустелі ненець співає народну пісню в той час, як дружина готує обід. Радимо з цієї нагоди подивитись фотопроект Джиммі Нельсона Before they pass away, присвячений нечисленнм племенам, яких, очевидно, невдовзі поглинуть великі народи. Ось його фото ненців:

Тибетці співають гімн під час інавґурації прем’єр-міністра. Палац Далай-Лами, Дхарамсала, Індія

Це 2011 рік. Новим прем’єр-міністром став син політичних біженців, випускник Гарвардської юридичної школи, вчений та правозахисник Лобсанґ Санґай. Він повернувся до Дхарамсали після того, як 2009-го тибетська діаспора номінувала його на посаду прем’єра. Цьогоріч у травні його обрали на цей пост вдруге.

Віслючий караван із дзвониками переходить долину Маркха в індійських Гімалаях

Висота переходу — від 3 до 5 кілометрів над рівнем моря.

Рибалки, співаючи, витягають із Голандської затоки сітки з рибою. Трінкомалі, Шрі-Ланка

100-тисячний Трінкомалі — один з головних на острові осередків культури тамілів, народності, яка претендує на відокремлення від Шрі-Ланки й створення своєї держави Таміл Ілам. У місті багато пляжів, і окрім рибалок туди з’їжджаються серфери й любителі поспостерігати за китами.

Муедзіни запрошують до молитви під спів цикад. Джок’якарта, Індонезія

Нічний музичний джем біля басейну на Борнео

Приєднуйтесь!

Звуки у товщі води під антарктичною кригою

Записано за допомогою єдиної у світі підводної акустичної обсерваторії PALAOA. Вона почала безперервний запис того, що звучить під льодом дослідницької станції Ноймейєра, 28 грудня 2005 року. Це дозволило дізнатись чимало нового про поведінку кількох видів китів та морських котиків.

Нічний поїзд між Ташкентом і Бухарою

Із широко відкритими вікнами.

Ностальгійна музика ранком у невеличкій кав’ярні в Кіото

Майже так, як у кав’ярнях міста-побратима Києва.

Гравці в шахи у парку Вашинґтон Сквер, Нью-Йорк (єдиний запис, де люди з’ясовують стосунки:)

У цьому парку грають в шахи уже більше 50 років. Почалось усе дуже неформально, непримітний чоловік на ім’я Боббі Хейворд на початку 1960-х прийшов до парку, поставив на урну для сміття шахову дошку й почав грати з відвідувачами парку. За кілька років столиків із шахами були вже десятки, гравців — сотні. Пограти до них приходили знамениті шахісти Боббі Фішер, Камран Ширазі та Джоель Беньямін.
На прилеглі до парку вулички тепер називають «районом шахів»: там вистачає спеціалізованих шахових крамниць.

Флейтист у нью-йоркському метро

У метро Нью-Йорка музиканти постійно — і зараз, коли ви читаєте ці слова, там точно хтось грає. Зазвичай пристойно, інколи віртуозно. Busking — так називають гру в підземці за гроші — дав світу не один десяток відомих тепер музикантів. Які навчились у метро грати на публіці й визначати, що людям подобається слухати, а що ні.

УКРАЇНА
Порівняно з Західною Європою чи Індією українських записів на aporee відверто мало: кілька десятків. При цьому більшість із них зробили іноземці, які опинились в Україні проїздом. Тим не менше, цікавого вистачає. А автори записів — що нетипово — були щедрими на пояснення того, що відбувається.

Гамір центральної вулиці Бахчисарая, липень 2015-го

«Ми з другом ідемо центральною вулицею міста біля опівдня, — описує звук його авторка Світлана, slehnova. — Чути автівки довкола, ми проходимо повз знаменитий Ханський палац на вулиці Леніна, туристи досліджують базарчик із кількох продавців, діти грають у свищика, кафе-шашлична тестує звукову апаратуру. Пушкін та вуличні пси вітають нас із пам’ятника, один із сотні російських прапорів коливається від вітру, єдиний літак летить санкціонованим небом, і нарешті муедзин у мечеті починає один з останніх закликів до вечірнього святкування Ураза-байраму».

 

Закинута радянська база відпочинку й спорожнілі приморські кафе. Судак, Крим

І знову slehnova. Світлана явно не симпатизує свіжим кримським подіям. До цього звуку, доданого в середині липня 2015-го,  вона лишила такий коментар: «Із 1783-го, тобто для росіян споконвіків, вони приїжджали відпочивати на кримське морське узбережжя. У цьому записі ви почуєте , як висушені сонцем рослини, комахи й птахи окупували порожній іржавий комплекс колись прекрасних санаторних будівель. А тоді я з диктофоном повільно підходжу до пляжу, який теж залишився без туристів. Проходжаються лише кілька росіян, які підтримують анексію. Музика досі грає, нагадуючи про попередні літа, сповнені туристів і радості».

 

Шум морських хвиль на пляжі Севастополя

 

Слова дикторів відбиваються від довколишніх будівель. Морвокзал, Одеса

 

Підйом ковшового крану, наповненого гарячим металом. Завод Arcelor Mittal, Кривий ріг

«Гарячий рідкий метал ковшами піднімається з доменних печей і виливається у візки. Тоді він потрапляє у змішувач, величезну бочку місткістю біля двох тисяч тон. А потім його в кисневих конвертерах перетворюють на сталь. Те, що ви чуєте — це кран піднімає ковш із майже 50 тонами гарячого металу на рівень змішувача» — пише автор запису Гаральд Фінстер.

 

В арт-центрі “Квартира” після концерту. Дніпропетровськ

Арт-центр після концерту чеського гурту DVA. В ролях папужка Жако, піаністи й пісня чехів Tatanc.

 

Чорнова обробка товстолистового металу на Донецькому металургійному заводі

 

Грузинські музиканти біля ґейтів, аеропорт «Бориспіль»

 

Резонування звуків ескалаторів усередині станції метро «Університет», Київ

 

Ліфт із пекла. Київ, бульвар Лесі Українки

Старий радянський ліфт залишив глибокий слід у спогадах Джона Тюдора. «Він віз нас на четвертий поверх, де ми жили. І сходова клітина, і шахта ліфта були б дуже доречними у фільмі жахів», — пише він.

 

Після зливи в чорнобильській зоні

 

«Рудий ліс» біля ЧАЕС

«Нормальний рівень радіації — близько 0,15. Коли ми їхали крізь “рудий ліс“, розташований одразу на захід від зруйнованого реактора, наш лічильник Ґейґера висвітлив показник, вищий за 5,5. Ви можете почути, що автівка їхала досить швидко. Наш провідник не схотів зупинятись для фото», — пише Джон Тюдор.

 

Поїздка у тролейбусі з Сихова в центр, Львів

 

Хор співає релігійні пісні, Львів, проспект Свободи

 

Люди сплять у нічному поїзді до Чопа

 

БІЛЬШЕ
Якщо ви ще не дослідили самостійно: помандрувати планетою й послухати її можна тут. Зверніть увагу на перший пункт нижнього меню. Там можна вибрати звуки, додані в останню добу, або тиждень чи місяць. Також можна обрати записи, які слухачі найбільше вподобали за останній місяць.

РАДІО
Або можете довіритись довільному вибору звуків. Стрім radio.aporee.org без пауз переносить з одного кінця світу в інший. І навіть намагається пояснювати, що відбувається в записі, за допомогою програми автоматичного прочитання. Важко сказати, що виходить зручно — але це краще, ніж нічого. Програма дізнається, звідки її черговий слухач, і в якості привітання вставляє в ефір «радіо» популярний запис із місця недалеко від вас.

У СМАРТФОНІ
Aporee має величезний потенціал для використання на мобільних пристоях. Уявіть: ви у знайомому чи незнайомому місці, вмикаєте додаток — і чуєте, що звучало неподалік колись, звукову історію цього місця. Проект уже має два мобільші додатки, але вони поки далекі від ідеалу. Додаток, на якій Удо Нолл робить головний акцент, Miniatures for mobiles, mfm — позиціонується як аудіогід. 8-10 аудіозаписів із певного місця там поєднано в один цикл. Наприклад, є аудіогід вулицею Тверською в Москві, чи Берліном. Із щедрими вкрапленнями місцевих звуків. За записи таких гідів беруться професійно: цим займаються і університети, й мерії міст.

ЯК ДОЛУЧИТИСЬ
Дуже просто, якщо ви вже маєте звук, яким хочете поділитись. На мапі клікаєте на точку, де ви записали шум, обираєте пункт «add a new location» — і далі заповнюєте поля й завантажуєте запис. Варто пам’ятати, що він має передавати атмосферу місця й бути достатньої якості. Найкраще записувати звук на професійний диктофон, хоча якісний смартфон також може підійти.

 

Текст, вибірка, верстка: Антон Семиженко.
Ідея, вибірка, текст: Дарія Михайлова.
У матеріалі використано фото з: Wikipedia, beforethey.com, culturaltreks.com, matsollson.net, gbtravelling.co.uk, garuda-indonesia.com, ankcupu.deviantart.com, timothyshearonline.com, wennermedia.com, pushingtime.com.