Біла плямка займає всього кілька пікселів. Однак на зелено-коричневому тлі ґрунту зрозуміло: це він, альбатрос. Дослідник Пітер Фретвел виявляє одну точку за іншою, заносячи дані з кожного квадрату карти в загальну таблицю.

Ці зображення — супутникова зйомка поверхні островів біля Австралії та Нової Зеландії — місця, де альбатроси гніздяться й розмножуються. Раніше, щоб мати уявлення про їхню популяцію, доводилось підпливати на човні й намагатись порахувати все, що видно з боку моря. Або ж відправити невеликий планер зі знімальною технікою. Такі подорожі — дорогі та не дуже ефективні, адже зафіксувати вдається лише частину популяції. Технології останнього десятиліття відкрили шлях кращому способу, пише The Atlantic.

Американський супутник WorldView-3 дозволяє отримувати зображення земної поверхні зі значним наближенням: 30 сантиметрів у одному пікселі. До недавнього часу настільки докладні картинки можна було використовувати лише для урядових потреб США. Зараз американський уряд послабив контроль за супутниковими даними, й оператор WorldView зміг продати біологам знімки потрібної їм ділянки.

У процесі обліку альбатросів легко збитися з рахунку. Тому карту поділено на дрібні квадрати. Зображення Пітера Фретвела.

Науковці вже використовували супутникову зйомку для стеження за тваринами — наприклад, рахували полярних ведмедів на острові в канадській частині Арктики. Однак альбатроси значно менші, а проект — масштабніший. І став реальним завдяки розвитку технологій супутникової зйомки, зокрема покращенню роздільної здатності фотокамер.

Подальший розвиток технології, як сподіваються біологи, приведе до того, що за більшістю видів великих наземних тварин у світі можна буде спостерігати з космосу. Це дозволить знати про кількість особин певного виду, їхні міграції та поведінку загалом. Уся ця інформація буде точнішою за теперішню, і для її отримання не треба буде турбувати тварин.

+ а також
Існує також схожий проект — із обліку тюленей Веддела в Антарктиці. Територія там велика, тому біологи попросили волонтерів про допомогу. Кожен бажаючий може спробувати полічити тварин на окремо взятому шматочку Антарктиди тут. Хоча заняття ускладнюється тим, що помітити тварин і не сплутати з особливостями рельєфу непросто. Наприклад, на зображенні внизу — 18 тюленей.