Привіт! Сьогодні, з нагоди вихідних, сигналів буде трохи побільше. Як уже раз було, їх червоні номери означають, що аби повністю зрозуміти повідомлення за лінком, вам знадобиться англійська. Якщо ж цифра білого кольору – за лінком українська, російська, мова звуків чи кольорів. Отже,

1. Чи є різниця в поведінці вашого мозку зараз, коли ви читаєте текст з екрану, й тоді, коли ви заглибитесь у книжку або довгий документ? Так, і вона велика: за ці процеси відповідають різні ділянки мозку. Результат сформулював редактор радіопрограми New Tech City Мануш Зомороді: коли він якось сів за книжку – зауважив, що йому складно сконцентруватись, він інстинктивно раз-по-раз кидає погляд на різні ділянки сторінки, пропускає шматки тексту. Ніби читає не книжку, а стрічку Twitter.
Проблема не в тому, що, споживаючи лише тексти в інтернеті, ми стаємо дурнішими – ні. Якщо ми мало читаємо книжки або тексти, де потрібна концентрація й де ніщо нас не відволікає від процесу читання – то втрачаємо навички такого сприйняття інформації. Глибині мислення і здатності до концентрації це точно не допоможе. Крім статті, є ще аудіозапис розмови:


2.

“Звичайно, з пропагандою можна боротися такою ж пропагандою. Але питання у тому, якою буде ця пропаганда. Бо пропаганда є проявом того, якою є держава, яка її застосовує. Якщо в Україні вона буде в російському стилі, тоді готуйтеся до того, що і Україна стане Росією. Якщо пропаганда буде нацистською, то готуйтеся, що і ви станете нацистами. Бо брехати в масштабі міжнародних відносин можливо лише тоді, якщо самому вірите в цю брехню. Через це мене і непокоїть Росія. Пропаганда має певну ціну, а ціна – не тільки зміна певний переконань, це зміна мислення. Якщо з вогнем боротися вогнем, то опинитеся у пеклі. Звісно, що українцям потрібна своя пропаганда, адже її повинна мати кожна держава. Треба тільки міркувати про те, як ця пропаганда вплине на вас. Наскільки ви готові відійти від того, що є вашими основними цінностями.”

Організатори лекції американського історика Тімоті Снайдера на Львівському форумі видавців кілька разів змінювали приміщення, де вона мала б відбутись, на просторіше. І навіть найбільша зала не змогла вмістити всіх бажаючих – це був один із найпопулярніших виступів форуму. Що саме розповів один з найшанованіших у світі дослідників України, подає видання “Збруч”.

3.

Майже всі дороги тут ґрунтові, без асфальтового покриття. На них рідко зустрінеш мандрівників. І в той же час це сучасна скандинавська країна, де усе в порядку, де держава захищає своїх громадян із народження до самої смерті. Тут немає безробіття й злидарства, нема і кричущого багатства. Тут забезпечено загальну освіту. Виробництво й споживання на душу населення тут набагато вищі, ніж в інших державах. Живуть тут довше, ніж у більшості країн світу. Тут не забруднюється довколишнє середовище: вся країна використовує геотермальне опалення. Це країна, в якій не практикується насильство: в Ісландії немає армії, нема зброї, низька злочинність. В’язнів там на свята відпускають додому, за винятком особливо небезпечних. Маленькі діти ходять містом самі. Протягом останньої тисячі років ісландські жінки мали такі громадянські права, які неможливо було собі уявити де-інде: приміром, можливість розлучитись і зберегти при цьому половину майна. Це була перша держава усвіті, де до влади прийшла жінка-президент, тут також єдина у світі жіноча політична партія, яка отримала місця в парламенті. Та й саму ідею парламенту придумали ісландці.
Дивно, але це капіталістична країна без ексцесів надлишку споживання. Вони мають усе, але це “усе” існує лише в одному чи двох видах. Вони живуть без шалу конкурентних торгових марок, вимог досвідченого споживача й супутнього страху зробити невірний вибір. У традиційних професіях, що обслуговують основний експорт – рибальство й розведення овець – зараз зайнята лише мала частина населення. Решта працівників маленького за кількістю економічно активного населення мають займати всю решту ролей в сучасному суспільстві: посла, водопровідника, анестезіолога, програміста, віолончеліста, полісмена. В них одна телевізійна станція, один добре відомий режисер, один письменник-романіст – нобелівський лауреат, і одна рок-зірка, відома на весь світ. Сучасне життя в Ісландії бездоганне, але проживають її у масштабі племені чи роду.

Американський письменник Еліот Вайнберґер запевняє, що Ісландія є ідеальною державою й пояснює, як так сталось.

4. Ісландія, як і Нова Зеландія, Австрія чи Сингапур – маленькі країни. Усі вони – у топ-20 країн за якістю людського життя. Взагалі, маленьких країн там 13. Чому так виходить, і які переваги та недоліки компактних країн, на фоні Шотландії, яка таки не схотіла бути незалежною, розмірковують експерти інституту Credit Suisse Майкл О’Салліван і Стефано Нателла.

5. Новий спосіб позначати, коли їжу вже не можна споживати, винайшла британська студентка Сольвейга Паскайте. Він виявився і ефектним, і ефективним, за що отримав премію відомого винахідника та дизайнера Джемса Дайсона (того, що винайшов сушарку для рук, яка їх дійсно сушить). Спосіб такий: на продукт – приміром, пакет молока – наклеюється наліпка. Якщо продукт свіжий, то, провівши пальцем по наліпці, ви нічого не відчуєте. Якщо його пора спожити – відчуєте невеликі пухирці. Якщо ж молоко скисло чи схиляється до цього, пухирці стануть великими. Виглядає це так:
bump-mark
А принцип роботи наліпки наступний: всередині неї – желатин. Це продукт тваринного походження, тому він потроху розкладається, перетворюючись на рідину. Темп розкладання залежить від концентрації желатину і мають співпадати з орієнтовним темпом псування продукту – молока, м’яса чи овочів. Тому, через певний час, пухирці на нижній пластиковій поверхні наліпки стають відчутними.

6.Запустився аналог Kickstarter для аграрних проектів – Barnraiser. Хочете організувати шкільний город? Влаштувати майстер-класи з будівництва бджолиних вуликів? Знайти самця для отари овець? Якщо ідея сподобається відвідувачам сайту – вони готові скинутись на неї грішми. Поки що більшість відвідувачів – американці, відповідно й фінансуються місцеві проекти. Але це не заважає створити схожу ініціативу ближче до нас.

7. Восьмирічний хлопець заробляє $1,3 млн на рік, рецензуючи на Youtube нові іграшки. Він їх просто розпаковує й бавиться з ними, коментуючи досвід. Часто відео набирають понад сто тисяч, інколи – більше десятка мільйонів.

8. Компанія Google задумалась над створенням взірцевого міста. Вже з рік команда із сотні спеціалістів компанії працює над тим, як зменшити технологічну недосконалість сучасного життя в містах. Проект під умовною назвою Google 2.0 береться за вирішення величезного масиву проблем від черг до графіку руху громадського транспорту. Перше, чим зайнялись відібрані співзасновником Google Ларі Пейджем люди – це переосмисленням аеропорту. Головна його проблема – в тому, що сам політ часто триває менше, ніж чекання й реєстрація в аеропорті. Якщо усунути цю проблему, витрачений на польоти час можна буде відчутно зменшити.

9. playground for adults
Дитячих майданчиків вистачає у більшості міст – так само є парки розваг та місця для вигулювання домашніх тварин. Одна частина суспільства лишилась обділеною – дорослі. В Чикаго в якості експерименту зробили майданчик для дорослих – там можна погойдатися в зручнх кріслах-кільцях, пограти в настільний теніс чи інші настільні ігри, поспілкуватися, послухати музику, подивитись кіно – і все просто неба. Цей майданчик тимчасовий: ділянку землі скоро забудують. Але через те, що з ранку до ночі на цьому місці тепер купа дорослих, вирішено зробити кілька подібних майданчиків в інших районах міста.

+ Аналог дитячого табору для дорослих організував канадієць. Ідея також знайшла палких шанувальників.

10. Бізнес-історія про засновника однієї з найпопулярніших зараз у США мереж швидкого харчування Panera. Ані бургерів, ані піци в меню немає.

11. Шнобелівську премію за найсумнівніші наукові досягнення цьогоріч отримали японські дослідники. Вони з’ясовували, чому люди сковзаються на бананових шкірках. Втім, насправді це серйозно, оскільки допоможе у розробці нових протезів ніг.

12. А тепер зовсім несерйозне.

Гарних вихідних! І, якщо зайдете до нас у ці дні, то побачите ще випуск “Друга ночі” й свіжий огляд найкращих довгих текстів.