Майк Хайст із американського Портленда вже 30 років робить неонові вивіски. Він є автором набільш впізнаваних вивісок у місті. Цей фільм — про те, як робити цю справу, і про радість, яку вона приносить.

Слідкувати українською:

— Я думаю, щойно ти заходиш у бізнес вивісок — це залишається в тобі. Я бачив, як люди йшли й повертались, так що… Та й, власне, мені 50 років. Чим би я ще займався?
Я переїхав сюди 1995-го. Як би себе назвав? Краще не відповідатиму. Люди питають: може, ти митець? Я кажу, ні, я просто маю до цього хист. Мій брат за природою мав золоті руки. Думаю, я просто побачив, як це робить він та інші люди. Їм це приносить успіх — то, може, й мені принесе.
У кожного є свої ноу-хау, свої секрети в шафі. Кожен робить це по-своєму. Глянувши на роботу, ти можеш сказати, хто її зробив, якщо знаєш цього майстра. Це наче рукописне письмо. Підпис кожного унікальний. Так само кожен по-своєму згинає трубку під прямим кутом, по-своєму позначає скло, по-своєму його розкладає. Можна визначити автора по тому, як із двох трубок зплавлено одну, як закупорено систему. По таких речах можна впізнавати майстрів, так.02:20— Людині треба багато терплячості й багато часу. Коли є провідник — це допомагає. Ти не можеш просто пірнути й зробити це. Якщо поряд є ментор, який каже: це роби, а цього не роби — це добре. Але ключ до, певно, усього — це терпіння. Що більше ти це робиш, то більше вмієш. Терпіння є ключовим словом.
Коли ти починаєш гнути скло, це перетворюється на звичку. Ти навіть мариш цією справою, і коли бачиш перед собою якийсь патерн, одразу думаєш, звідки ж пішла ця трубка, а куди іде та. Але легко це не дається.
Спершу ти маєш опанувати одночасний рух обома руками. Щоб права рука рухалась відповідно лівій. Щоб рухатись вперед-назад одночасно. І ти маєш упевнитись, що трубка вже достатньо гаряча, щоб гнути її. Бо якщо вона недосить гаряча — не вийде зробити хороший згин. І коли ти накладаєш трубку на схему, і якщо вони не сходяться, а ти тиснеш силою — все просто зламається. Або ж доведеться розігрівати скло знов. О, це все як пазл. Наче збирати пазл докупи. Скло може бути як на поверхні, так і проходити за нею. Одна трубка — наче шматочок пазла.
Я ніколи не працював із людьми в цьому бізнесі — цим займався мій брат Марк. Я завжди працював у бек-офісі, складаючи вивіски докупи. А речима на кшталт постачання неону займався Марк. Коли він помер, я мусив зайнятись і цим. Так, було багато мороки, це було складно.
Кінцевий продукт — завжди найкраще в цьому. Ти працюєш цілий день, а тоді маєш із 10 секунд насолоди, коли оглядаєш результат. І кажеш тоді: “Окей”.05:30
— Що більше ти це робиш — як і у всьому, мабуть — то менше робиш помилок. Але, звичайно, час від часу трапляється. Хоча, я вже не обпікаюсь так часто, як колись.